У спланований заздалегідь порядок денний чергової 34-ї сесії міськради не очікувано (як для багатьох) внесли свої коригування браві хлопці, об’єднані у ГО "Світловодська спілка ветеранів АТО"… Близько сорока людей у камуфляжах вишикувались на авансцені сесійної зали. А їхній спікер Олександр Скотніков зачитав вимоги.



Однією з них, через яку, власне, й розгорілася дискусія, яка поглинула, не багато-не мало, п’ять сесійних годин, виявилась вимога ввести до складу виконавчого комітету міста аж чотирьох АТОвців, а ще — двох представників політичної партії "Воля". Таке нечуване роздуття світловодського "уряду", який і без того складається із 16 членів (ще трішки і кількість виконкомівців дорівнюватиме кількості депутатського корпусу міста, який складається з 34-х міськдепів).



…Між іншим виконком такого міста, як Нью-Йорк, чий бюджет дорівнює бюджетові всієї Московії (про Україну — годі й казати) складається: мер, громадський адвокат, скарбник і п’ять представників від кожного тамтешнього мікрорайону (у тому містечку чисельність населення, без агломерацій, налічує понад 10 мільйонів мешканців, їх п’ять). Виходить — 8. Вісім!!! А от у нашому злиденному містечку чисельність урядників, очікується, перетне 20-членську позначку. Чи не безглуздя!?



…Ну з хлопцями, які пройшли горнило війни із споконвічним ворогом України (як нарешті нещодавно з’ясувалося) зрозуміло — їх дістало відчуття зайвості на рідних теренах, мир на яких забезпечується саме їхнім героїзмом і жертовністю. Але до чого оті два діячі від "Волі"? Як припускають деякі обранці, зокрема, з фракції "Свободи", наших героїчних хлопців використовують, як-то кажуть, "в сліпу" у намаганні влізти до влади завдяки такому "таранові", який одні поважають щиро, інші ж, не без розрахунку, заграють із ним.



Особливо це загравання проявилось, коли 21-річний хлопчина з шевроном "Правого сектору", заступивши на трибуну, в серцях кинув, що сюди варто було би прийти з автоматами…



Щось подібне українці спостерігали на парламентських виборах 2014 року, коли різні політичні сили, задля впевненого проходження до Верховної Ради, ввели до своїх виборчих списків командирів різних добробатів. У що це вилилось можна сьогодні побачити по мільйонним задекларованим статкам цих самих командирів-нардепів. А ще — по діяльності літунки Савченко.

…Війна розставляє свої акценти у свідомості її учасників. Один з них — це загострене відчуття справедливості. Оце відчуття і використовують у своїх корисних цілях всілякі шахраї-політикани. Але війна не вчить, на жаль, іншому — копіткій і грамотній роботі в органах влади. Ось чому законодавства країн, які прийнято сприймати за взірець свободи і демократії, громадянам-військовикам тих країн, полісменам і (чомусь) морякам забороняють працювати в органах влади будь-яких рівнів і гілок. Натомість у цих країнах такі громадяни мають належне шанування у вигляді шалених соціальних виплат і адресних пільг, що дає їм та їхнім сім’ям можливість жити, як "сир у маслі"…

І ви вже мені вибачте, я "ні в жизь" не повірю, що наші герої прийшли штурмувати "білий дім" у жагучому бажанні, щоб пара-трійка з їх числа "протирала штани" на виконкомівських засіданнях. Тому-то, окрім цього, вони вимагали гідного до себе ставлення. Тут і забезпечення їх без бюрократично-корупційної свистопляски земельними ділянками під індивідуальне будівництво, і безоплатне харчування їхніх діток у дитсадках і школах, а тим діткам, які осиротіли через загибель їхніх батьків у тій святій борні — можливість вчитись у вишах за рахунок державних стипендій. Щоправда, оцей пункт Скоттніков не зачитував, хоча він вповні міг би вписатися до озвученого переліку… От це і є, на моє переконання, державницько-патріотичний підхід до своїх героїв.



P.S. Ну, а щодо самої сесії, яка сьогодні тривала понад 8 годин, не включаючи кількох перерв, то її було вирішено продовжити завтра.
P.P.S. Не сталося. Кворуму для продовження сесії сьогодні, 22 березня, не було. Тож, коротенько, не втомлюючи читача, опишемо ухвалені вчора рішення незабаром.