Міський голова Валентин Козярчук запросив на трибуну одного з них – Олександра Скотнікова, який зачитав цілий список вимог громадської організації "Світловодська спілка воїнів АТО", яка днями провела свої установчі збори.

Серед вимог такі: депутат Сергій Волохов повинен публічно вибачитися перед ними за "непонятки"; до виконавчого комітету треба обрати чотирьох з них та ще й Рудницького з Яковенком, всього 6 осіб додатково; "розпаювати" земельні ділянки під будівництво житла; виділити гаражні ділянки учасникам АТО; забезпечити якісне і безкоштовне харчування дітей у школах (не тільки чай з булочкою); провести аудит всіх комунальних закладів; забезпечити пільгові перевезення учасників АТО міськими маршрутами; провести першочергово ремонт доріг, за якими рухаються "маршрутки"; підтримати Закон про зброю тощо.

І почалося бурхливе обговорення кількісного і персонального складу виконавчого комітету, що тривало понад 5 годин з перервами. Проти збільшення чисельності місцевого уряду з 16 до 22 людей виступила депутатська більшість, а міський голова і меншість депутатів мало не соромили тих, хто не хоче піти назустріч захисникам і включити до складу виконкому чотирьох ветеранів АТО. Про Рудницького з Яковенко припинили згадувати, як тільки почули слова: вас використовують!

Надходили пропозиції включити двох бійців до складу виконкому замість двох заступників міського голови. З цього приводу радилися у перерві, дійшли висновку, що заступники можуть бути членами виконкому, а можуть і не бути. Та міський голова заперечив: він ніколи такої пропозиції на розгляд сесії не винесе, а це саме його повноваження. Врешті запропонували ветеранам АТО ключову посаду керуючого справами і члена виконкому, а також "вакантне" 16-те місце у його складі. Проголосували за це "вимучене" у словесних баталіях рішення. Отже, представник ГО Валерій Бабич – член виконкому, а з приводу керуючого справами активісти порадяться до наступної сесії і повідомлять про своє рішення міському голові, а він винесе названу кандидатуру на розгляд депутатів. Більшість погодилася її підтримати, меншість – має великий сумнів: і освіта потрібна, і досвід, і вміння працювати з документами. Вагався і сам Олександр Скотніков, стоячи п’ять годин на трибуні:



Нагадали бійці ще раз про свої вимоги, щоб депутати раптом не забули. Про першу з них – вибачення Сергія Волохова – Олександр Скотніков говорив вже миролюбиво:



Та й прощалися бійці, які витримали увесь цей виснажливий марафон, на мажорній ноті, промовляючи:



Здається урок, який отримали міські парламентарі від бійців АТО, був корисним для обох сторін. Наполегливості, витримці і рівновазі лідера Олександра Скотнікова можуть позаздрити всі, хто під час пленарних засідань підвищує голос, зривається на крик, червоніє і синіє, доводячи свою правоту. Спілка воїнів АТО теж отримала свій досвід "роботи" у міській раді.

Спроба прийняти хоч якісь рішення сесії після того, як бійці пішли з зали, великим успіхом не увінчалася, дехто з народних обранців не витримав і передчасно покинув місце безоплатної роботи, тож голосувати було складно. Врешті, сесію перенесли на 22 березня, але і наступного дня кворуму не зібрали.

Про ухвалені рішення і продовження сесії – згодом.