От і 3 лютого сталося таке. Міський голова Валентин Козярчук, не згодний з депутатськими коригуваннями порядку денного 32-ї позачергової сесії, оголосив перерву у її проведенні до понеділка, 6 лютого. Але тоді (3 лютого) міськдепи, угледів регламентне порушення у цьому з боку голови, взяли, та й провели оту позачергову. Про що засвідчив український гімн, який пролунав — як завершення сесії.





Та непохитний пан Валентин не був би непохитним паном Валентином, якби сьогодні, 6 лютого, не продовжив (після оголошеної ним перерви) означеної сесії. Але тут повальна більшість обранців, у свою чергу, теж самоусунулась — за винятком чотирьох-членової промерської фракції "УкрОП" та пари-трійки інших, лояльних до мера міськдепів. "На коло" вийшло сім — число, абсолютно недостатнє для кворуму.





…І погомонівши трішки у напівпорожній сесійній залі та заслухавши фахову оцінку "білодомівського" юриста Романа Ткаченка, який, зокрема, заявив, що дії депутатської більшості позбавлені здорового глузду, Козярчук оголосив про закриття 32-ї позачергової сесії. Ще раз. З обов’язковим у таких випадках гімном.