Отже, до відродження цієї давньої й дещо містичної традиції долучилось близько 30 мешканців Світловодщини. Учасники вечорниць мали можливість перевірити на собі й відчути всю чарівність андріївських ворожінь. Ними було використано майже весь арсенал: дівчата спочатку дізнались у першого-ліпшого перехожого ім'я свого судженого, потім за допомогою чобота й каші визначили з якого боку (чи навіть краю світу) на нього (судженого) чекати. Потім, вже в приміщенні, спочатку переглянувши повчальне змагання двох молодиць за Василя, дівчата за допомогою чарівної скринькі знайшли в ній предмети, пов'язані з професією майбутньою чоловіка (від ножиць хірурга чи перукаря до державного прапора — символа депутатства), ці відкриття було підтверджено гаданнями по тіні (були впізнані й священики, й піаністи), а за допомогою вареників і пиріжків із захованих у них записок учасники дізнались про своє найближче майбутнє. Хлопці ж, які дуже хочуть одружитись, мали відкусити калиту — і їм це вдалося!

Сергій Гайдук,
провідний методист Захарівського музею історії