Понеділок, 11 грудня 2017
Релігія

Таїнство Сповiдi i Причастя можуть очистити нашу душу i серце вiд смертi i тлiну

Протоієрей ВіталійПротоієрей ВіталійМинають століття, одне покоління змінює інше, проте для багатьох з нас, не дивлячись на достатню кількість джерел, православіє залишається загадкою, яка відкривається тільки для смиренних духом, сповнених любові і миру в серці, людей.
Кожна частина традицій Православної Церкви розкриває для нас духовний і матеріальний аспекти життя і проповіді Христа, апостолів, святих тощо. Зокрема, святий Великий піст і підготовка до нього згадує євангельські події, необхідні в тій чи іншій мірі для розуміння його духовної складової.
Воскресний день перед першою седмицею посту — день, коли всі православні просять вибачення один у одного, щоб з миром увійти у святу чотиридесятницю. Перша неділя — день Торжества православ'я, коли всі ми залишаємося після літургії на молитву подяки Богу за Його щедроти і любов до нас грішних, за терпіння, за те, що дав нам сили жити і нести життя ненародженим.

І ось, наближається друга неділя, коли прозвучать слова Христові:
"Чадо, відпускаються тобі гріхи твої… встань візьми одр твій та іди в дім твій" (Мк.2,5,11).
Цими словами Господь дав нам зрозуміти, що гріхи наші є причиною хвороб, і щоб зцілитися необхідно спочатку очиститися від всякої нечистоти, а якщо не буде причини, то не буде й наслідків.

Щоб зрозуміти, яку дію має гріх, потрібно спочатку усвідомити чим він являється для людини. Гріх — це, по-перше, моральна, духовна отрута. Потрапивши до організму, отрута збільшує кровообіг, підвищується температура, наступають судороги і смерть. Так само і в душі, коли до неї потрапляє духовна отрута, гріховні помисли. У душі теж виникають коливання думок та емоцій, бажань і велінь, весь дух горить, доки страсні помисли серця не повергнуть совість і не ввергнуть душу в безмежність гріха. Душа, відчужена від Бога, залишається без благодаті, стає мертвою.

І чим довше в організмі знаходиться отрута, тим неминучішою стає смерть. І є лише одна протидія — Таїнство Сповіді і Причастя, які можуть очистити нашу душу і серце від смерті і тліну.

Гріх — це узи, якими окутує нас диявол і підкоряє своїй волі, адже
"хто робить гріх, той від диявола, тому що спочатку диявол согрішив" (1Ів.3,8).
Цією отрутою він занапастив Адама і Єву, а з ними і все людство. Так він тримав у сітях гріха всіх, доки не розверз їх Ісус Христос Хрестом Своїм і тим самим дав і вказав бажаючим шлях покаяння, звільнення від гріха. Людина, що підкорена фізичній волі, пристрастям нагадує рибину в акваріумі: вона живе, живиться, розмножується, ніби має все на потребу, але бачить, відчуває і оточуючий її інший світ, та як би вона не намагалася наблизитися до нього, зрозуміти, не може — їй заважають межі акваріуму: невидимі для неї, створені її господарем, межі пізнання, який взяв її у полон своєї влади, підгодовує і бавиться собі на втіху. Так само й людина, підкорена гріху, не може зрозуміти глибину духовного, метафізичного, надприродного, доки не звільниться від тенет нечистоти покаянням. Апостол Іоанн сказав:
"Якщо сповідуємо гріхи наші, то Він, будучи вірним і праведним, простить нам гріхи наші і очистить нас від всякої неправди" (1Ів. 1,9).


Отже, Господь дав нам приклада, що причиною хвороби є гріх, причиною гріха є вплив диявола, а щоб звільнитися від хвороби, потрібно очиститися від гріха, тобто від зла. Не даремно ці євангельські слова звучать саме під час посту, адже сказано:
"прислухайтеся до себе, та не обтяжують ваше серце об'їдання та пияцтво" (Лк. 21,34)
"цей рід виганяється тільки постом і молитвою".
Таким чином, Господь, вказавши нам спосіб звільнення, в іншому місці Євангелія дає і засіб — покаяння, піст і молитва. Святі отці Церкви називали піст основою всіх благодіянь, тому що постом підтримується у необхідній чистоті і тверезості розум наш, в необхідній тонкості і духовності наше серце.

Тож відсторонимо наші тіла від розкішної і тучної трапези, а серце від землі і тліну, від того глибокого і пагубного безпам'ятства, котрим ми відділяємо себе від невідворотної і готової прийняти нас вічності.

Протоієрей Віталій.
Фото Богдана Дроздова.




Для того, щоб залишити коментар, увійдіть на сайт через свій профіль у одній з соціальних мереж:



Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

Top