Віталій АСАУЛЕНКО,
24 вересня 2007


Гостюючий наразі у своїх світловодських родичів восьмидесятирічний Кость Оверченко, уродженець затопленого нині Новогеоргіївська, який вже понад півстоліття живе у латвійській Єлгаві, обов’язково до 30 вересня повернеться додому, щоби проголосувати в українській амбасаді у вже рідній Латвії, обираючи український парламент. Адже, він - громадянин України, до того ж – свідомий громадянин. Пан Кость –поет. Без малого – член Спілки письменників України. Та, не стільки про його вірші ми з ним говорили, скільки – про його українськість, якої так бракує українцям України...