Історія Світловодська
В 2004 році Світловодську виповнилося 50 років. Своєю назвою і народженням місто завдячує Кременчуцькій ГЕС. Світло, яке дає вода. Місту — 50, але історія цієї землі сягає сивої давнини. Виник Світловодськ (спочатку носив назву — Хрущев, Кремгес) на місці села Табурище. При переселенні із зони затоплення водосховищем ГЕС сюди було перенесено і районий центр Новогеоргіївськ. Історія Світловодська — це історія і Табурища, і Новогеоргіївська.
Перша писемна згадка про край датується XII століттям. В "Київському літописі" говориться: "Князья Святослав Всеволодович Черниговский и Рюрик Ростиславович Белгородский... на ловь по Днепру в лодиях на устие Тесмени, и ту ловь деяша, и обловившися множеством зверей..." Тесмень (Тясмин) — притока Дміпра на якій стояв Новогеоргіївськ. До 1921 року вживалась назва Крилов, яка, очевидно, походить від слів "криті лови". Пік слави Крилова припадає на час Визвольної війни XVII ст...
Варто згадати битву 1625 року 20-тисячного загону повстанців, очолюваних гетьманом Марком Жмайлом з 30-тисячною польською армією, якою командував гетьман Конецьпольський. Д.І. Яворницький вказує, що місцем битви є берег р. Цибульник біля села Табурище. Іван Тиктор в "Історії українського війська" вказує, що "козацька артилерія" містилась в Крилові. 1647 роком датується перебування в Криловській фортеці в ув'язненні Богдана Хмельницького. Як місто Крилов започатковано в червні 1615 року, коли польський король на прохання старости Чигиринського Даниловича дарував місту Магдебурзьке право. В 1674 році при гетьмані Самойловичу місто було зруйноване.
У 80-х роках XVII ст. на правому березі Тясмину, навпроти Крипова польського, виникла слобода з російських розкольників і польських вихідців. В 1732 році слобода стала підпорядкована Миргородському полку, а в 1741 стала сотенним містечком і отримала назву Крилоеський шанець. В 1764 р. Криловський шанець став посадом Катеринославського намісництва. В 1795 році Катерина II дала указ генерал-губернатору Зубопу про переведення повітового містечка Олександрія в Крилов і найменуванням останнього Олександрією. В 1806 році місту Олександрії, повернуто статус повітового і перенесено на колишиє місто, а Криловський посад було відновлено.
В 1821 році заштатне місто Крилов було віднесено до Орденського кирасирського полку. У 1822 року місто було перейменовано на Новогеоргіївськ. Доля полку пов'язана з перебуванням у ньому майбутнього поета-лірика А.А. Фета, в спогадах якого знаходимо опис міста. В 1860 році місто Новогеоргіївськ разом з містами південних поселень було передано в підпорядкування Міністерству внутрішніх справ. Місто здобуло славу завдяки ремісникам. Тут були розвинуті шевське, кожушне, столярне, бондарне, екіпажне ремесла. Діяли сопотопні та свічкові заводи. Відомий край покладами граніту і гончарних глин.
За даними 1910 року Новогеоргіївеьк стоїть попереду всіх міст Херсонської губернії по кількості ярмарків і торжків. Дані про Новогеоргіївськ знаходимо в книзі Л.Похилевича "Сказание о населенных местностях Киевской губернии" 1864 р.; "Городские поселения в российской империи" 1865; "Географическо-статистическом словаре" 1873; "Россия, Полное географическое описание нашего отечества" 1910; "Енциклопедическом словаре Брокгауза и Ефрона" 1897; Опис міста кінця XIX століття зробив Новогеоргіївський священник Василь Шахов і оприлюднив в "Доповненнях до Херсонських єпархіальних відомостей". Дані про місто початку XX століття включено до видання "Порода России в 1910-1914 г".
Сьогоднішній Світловодськ умовно поділено на мікрорайони і в них історія краю. Хмельницький - колишнє село Табурище, яке своєю назвою завдячує козацькому табору. Кінцем XVI ст. датується згадка Еріха Лясоти про татарську мечеть і "немалое селение" на місці сьогоднішнього Світловодська. Цікаві дані про Табурище знаходяться в книзі В.Гошкевича "Клады и древности Херсонской губернии", 1903 р.
Другою половиною XVIII ст. датується поселення під назвою Ревівка — Заводський мікрорайон, яке заснували вихідці із Сербії. Сьогодні тут знаходяться основні промислові підприємства міста — ЗЧМ і п/о "Олімп". Із зони затоплення водосховищем було перенесено районний центр і населені пункти району. Серед них до найдавніших в краї відноситься "местечко Вороновка", позначене ще на карті французького інженера Боплана (початок ХVІ ст.) Сьогодні від колишньої Воронівки лишилася лише назва острова. Новогеоргіївці компактно переселились в район селища гідробудівельників, який отримав назву Садовий мікрорайон. Тут переважають приватні забудови з присадибними ділянками.
На межі Садового і Заводського мікрорайонів знаходиться пам'ятка археології - безкурганний могильник скіфів, датований IV-VII ст. до н.е. На початку XX ст. етнограф Ястебов В. сповіщає про знахідку кам'яної баби біля села Сніжково.
Світловодськ - одне із небагатьох міст, котре в самому своєму центрі має такий великий за площею і давній за насадженням лісово-парковий масив — це парк культури та відпочинку ім. Т.Шевченка. Його площа становить більше 100 га, а перші посадки кримської сосни було закладено в 1912 році для захисту Табурища від сипучих пісків, розташованих на висотах на північний захід від села. Сьогодні цей парк розділяє Шевченківський і Приморський мікрорайони. Останній є місцем, де було побудовано одні із перших будинків для гідробудівельниив, які прибули на береги Дніпра в 1954 році.
Детальніше...
Перша писемна згадка про край датується XII століттям. В "Київському літописі" говориться: "Князья Святослав Всеволодович Черниговский и Рюрик Ростиславович Белгородский... на ловь по Днепру в лодиях на устие Тесмени, и ту ловь деяша, и обловившися множеством зверей..." Тесмень (Тясмин) — притока Дміпра на якій стояв Новогеоргіївськ. До 1921 року вживалась назва Крилов, яка, очевидно, походить від слів "криті лови". Пік слави Крилова припадає на час Визвольної війни XVII ст...
Варто згадати битву 1625 року 20-тисячного загону повстанців, очолюваних гетьманом Марком Жмайлом з 30-тисячною польською армією, якою командував гетьман Конецьпольський. Д.І. Яворницький вказує, що місцем битви є берег р. Цибульник біля села Табурище. Іван Тиктор в "Історії українського війська" вказує, що "козацька артилерія" містилась в Крилові. 1647 роком датується перебування в Криловській фортеці в ув'язненні Богдана Хмельницького. Як місто Крилов започатковано в червні 1615 року, коли польський король на прохання старости Чигиринського Даниловича дарував місту Магдебурзьке право. В 1674 році при гетьмані Самойловичу місто було зруйноване.
У 80-х роках XVII ст. на правому березі Тясмину, навпроти Крипова польського, виникла слобода з російських розкольників і польських вихідців. В 1732 році слобода стала підпорядкована Миргородському полку, а в 1741 стала сотенним містечком і отримала назву Крилоеський шанець. В 1764 р. Криловський шанець став посадом Катеринославського намісництва. В 1795 році Катерина II дала указ генерал-губернатору Зубопу про переведення повітового містечка Олександрія в Крилов і найменуванням останнього Олександрією. В 1806 році місту Олександрії, повернуто статус повітового і перенесено на колишиє місто, а Криловський посад було відновлено.
В 1821 році заштатне місто Крилов було віднесено до Орденського кирасирського полку. У 1822 року місто було перейменовано на Новогеоргіївськ. Доля полку пов'язана з перебуванням у ньому майбутнього поета-лірика А.А. Фета, в спогадах якого знаходимо опис міста. В 1860 році місто Новогеоргіївськ разом з містами південних поселень було передано в підпорядкування Міністерству внутрішніх справ. Місто здобуло славу завдяки ремісникам. Тут були розвинуті шевське, кожушне, столярне, бондарне, екіпажне ремесла. Діяли сопотопні та свічкові заводи. Відомий край покладами граніту і гончарних глин.
За даними 1910 року Новогеоргіївеьк стоїть попереду всіх міст Херсонської губернії по кількості ярмарків і торжків. Дані про Новогеоргіївськ знаходимо в книзі Л.Похилевича "Сказание о населенных местностях Киевской губернии" 1864 р.; "Городские поселения в российской империи" 1865; "Географическо-статистическом словаре" 1873; "Россия, Полное географическое описание нашего отечества" 1910; "Енциклопедическом словаре Брокгауза и Ефрона" 1897; Опис міста кінця XIX століття зробив Новогеоргіївський священник Василь Шахов і оприлюднив в "Доповненнях до Херсонських єпархіальних відомостей". Дані про місто початку XX століття включено до видання "Порода России в 1910-1914 г".
Сьогоднішній Світловодськ умовно поділено на мікрорайони і в них історія краю. Хмельницький - колишнє село Табурище, яке своєю назвою завдячує козацькому табору. Кінцем XVI ст. датується згадка Еріха Лясоти про татарську мечеть і "немалое селение" на місці сьогоднішнього Світловодська. Цікаві дані про Табурище знаходяться в книзі В.Гошкевича "Клады и древности Херсонской губернии", 1903 р.
Другою половиною XVIII ст. датується поселення під назвою Ревівка — Заводський мікрорайон, яке заснували вихідці із Сербії. Сьогодні тут знаходяться основні промислові підприємства міста — ЗЧМ і п/о "Олімп". Із зони затоплення водосховищем було перенесено районний центр і населені пункти району. Серед них до найдавніших в краї відноситься "местечко Вороновка", позначене ще на карті французького інженера Боплана (початок ХVІ ст.) Сьогодні від колишньої Воронівки лишилася лише назва острова. Новогеоргіївці компактно переселились в район селища гідробудівельників, який отримав назву Садовий мікрорайон. Тут переважають приватні забудови з присадибними ділянками.
На межі Садового і Заводського мікрорайонів знаходиться пам'ятка археології - безкурганний могильник скіфів, датований IV-VII ст. до н.е. На початку XX ст. етнограф Ястебов В. сповіщає про знахідку кам'яної баби біля села Сніжково.
Світловодськ - одне із небагатьох міст, котре в самому своєму центрі має такий великий за площею і давній за насадженням лісово-парковий масив — це парк культури та відпочинку ім. Т.Шевченка. Його площа становить більше 100 га, а перші посадки кримської сосни було закладено в 1912 році для захисту Табурища від сипучих пісків, розташованих на висотах на північний захід від села. Сьогодні цей парк розділяє Шевченківський і Приморський мікрорайони. Останній є місцем, де було побудовано одні із перших будинків для гідробудівельниив, які прибули на береги Дніпра в 1954 році.
Детальніше...
19.04