Гетьман реєстрового козацтва, видатний діяч української історії, Петро Конашевич-Сагайдачний народився (ймовірно) 1582 року на Самбірщині в сім’ї українського шляхтича. Він здобув на той час ґрунтовну освіту — навчався у найкращій тоді на Україні школі князя Костянтина Острозького та у школі Львівського братства.
На Запорозькій Січі проявив себе як талановитий козацький керівник.
"Скільки очолював Сагайдачний запорозьке військо, всюди був овіяний славою подвигів на суходолі й на морі і мав незмінне щастя. Кілька разів погромив татар на степах перекопських і навів страх на Крим. Не менше прославили його морські походи — і тут завжди мав він щастя, — зруйнував кілька великих міст турецьких у Європі і Азії, попалив околиці Константинополя. Взагалі був це чоловік великого духу, що сам шукав небезпеки, легковажив життям, у битві був першим, коли доводилося відступати — останній, був проворний, діяльний, в таборі — сторожкий, мало спав і не пиячив, на нарадах був обережний і в усяких розмовах неговіркий", — писав автор "Історії Хотинської війни" Я.Собєський.
Очолюване Сагайдачним 40-тисячне військо відіграло вирішальну роль у розгромі Річчю Посполитою (1621 р.)турецької армії під Хотином.
Петро Конашевич-Сагайдачний також брав участь у походах на Молдавію та Ливонію. Під його проводом відбулися походи козаків у Крим та Турцію, були здобуті Очаків, Перекоп, Синоп, Кафа, доходив він і до Константинополя.
Сагайдачний прагнув зміцнити положення козацтва, домогтися його незалежності від польської шляхти, послабити національне та релігійне гноблення на Україні. За участю П.Сагайдачного на Україні у 1620 році була відновлена православна монархія, ліквідована після Брестської унії 1596 року. Разом з усім козацьким військом гетьман вступив до Київського братства, забезпечивши таким чином його захист і підтримку. Помер 20 квітня 1622 року від поранення, отриманого під час битви під Хотином. Похований на Подолі у Києві, при церкві Богоявленського братства. Своє майно Петро Конашевич-Сагайдачний заповів на освітні, наукові та благодійні цілі.
Гетьман має пряме відношення до нашого краю. Адже на його кошти в Табурищі була зведена церква — козацька яса. Архівних матеріалів, звичайно, у музеї немає, але підтверджень цього факту є чимало. Про це можемо прочитати і в статті С.Плачинди, написаній більше 30 років тому "Хто стане рятівником і господарем Ревучого?":
"А там, де стояла дерев’яна яса — козацька церква в стилі українського барокко, збудована на кошти Сагайдачного, тепер — убога подобизна стадіону…"
А наш земляк, почесний громадянин міста, відомий поет В.Соколов писав про цю церкву так:
"Вона стояла на горі найвищій.
Красуня-церква посеред села.
Козацька тут була колись залога,
А називалась Табурищем.
А дзвін церковний з берега Дніпра
Розносили аж поза обрій луни.
На кошти Сагайдачного Петра
Її звели, від гетьмана дарунок".
Тепер і ми маємо можливість вшанувати гетьмана, який так багато зробив для України.
Підготувала зберігач фондів Світловодського міського краєзнавчого музею
Тетяна Ткачук