Селище Лісозаводське благає про допомогу

4 серпня 2015

Проблема стара, як світ — у селищі Лісозаводському залишилися переважно люди похилого віку, про потреби яких згадують лише іноді. Колись молодими вони отримували квартири у нових будинках і раділи. З того часу пройшов не один десяток років, будинки віджили свій вік, а люди ще ні… Галина Григорівна Булах, голова квартального комітету №20 повинна опікуватися лише мешканцями однієї вулиці з приватного сектору, але вважає, що допомагати треба всім, бо живуть же разом. Тож і турбує колишній ЖЕК №1, а тепер приватне підприємство "Сервіспромексперт", на прохання стареньких сусідів. Але марно! Не відгукується ні головний інженер Вовченко, ні начальник Петрова.

Вся територія позаростала бур’янами, переважно амброзією, сухі гілки купами лежать з минулого року. Добре, що фонд Олеся Довгого виділив 5 тисяч гривень на знесення аварійних дерев — найняли людину і ліквідували загрозу для дахів будинків! Двірник Носенко є, але близько 5 місяців свою роботу не виконує, а на зауваження може послати куди подалі…

Про всі ці неподобства йшлося на зустрічі Сергія Філоненка — першого заступника міського голови з мешканцями селища. Слухали нарікання також Віктор Самоляк — начальник УЖКГ, Олена Петрова — директор ТОВ "Сервіспромексперт".

Любов Павлівна Федорова запросила шановне зібрання до своєї квартири №1 у будинку №2. 31 рік відпрацювала вона на Лісозаводі, заробила квартиру, в якій тепер жити неможливо. Дощова вода ллється по стінах, потрапляє на газову колонку, стіни просіли, вітер піддуває з під плит перекриття…

"Як мені тут зимувати, скільки грошей треба, щоб заплатити за газ?" — запитує чиновників жінка.

Слухати історію Віри Кузьмівни Зайцевої з квартири №10 у цьому ж будинку боляче:

"Живу тут від самого заснування селища, будинок здали і ми отримали квартиру, чоловік працював інженером, я — вчителькою… Подивіться, яке все мокре, може статися замкнення електропроводки. Люстра вмикається з третього разу! Під час дощу підставляю увесь посуд, збираю воду. Особливо погано, коли сніг на горищі збирається, а потім тане. Я вже наймала людину, щоб вичистив сніг…"

Сергій Філоненко роз’яснив людям, що вони мають право обирати підприємство для обслуговування будинків. І якщо "Сервіспромексперт" не може впоратися зі своїми обов’язками, не звітує за витрачання коштів, що люди платять, то є всі підстави відмовитися від такого "обслуговування".

А Олена Петрова — проти. Вони впораються і навіть покосять траву (обіцяє спочатку — завтра, потім через 3 дні), і візьмуть на роботу нового двірника за рекомендацією громади. А про те, що двірник Носенко не працював майже 5 місяців, вона не знала і виплачувала йому щомісяця 780 грн., бо звикла довіряти людям! Отака відповідь професіонала…

Ошукані люди не знаходили слів. На головне питання: чому за наші гроші нам не надають ніяких послуг, відповіді так і не надійшло. А коли Сергій Філоненко повідомив, що "Сервіспромексперт" отримує щомісяця 150 тис. грн. квартирної плати, Олена Петрова промовляла, як мантру:

"Він каже неправду, він каже неправду…"

Навіть, якщо заступник мера помилився, і приватне підприємство отримує лише 1 млн 740 тис. грн. на рік, виникає цілком закономірне питання: чому мешканці міста добровільно платять такі гроші неробам? Можливо, варто не поспішати наповнювати гаманці спритних ділків?