Причини масової загибелі риби і раків у Кременчуцькому водосховищі з’ясовують, а ми продовжуємо пити воду з цього джерелаПричини масової загибелі риби і раків у Кременчуцькому водосховищі з’ясовують, а ми продовжуємо пити воду з цього джерела9 червня 2014 |
Не перший рік світловодці влітку фіксують масову загибель риби, підозрюючи в цьому черкащан. Але кожного разу повідомлялися інші причини загибелі риби. Основна — цвітуть, а потім гниють зелені водорості і малий вміст кисню в воді приводить до фатальних для риби наслідків. Днями до мене зателефонувало кілька активістів Громадської організації "Асоціація рибалок Світловодщини" та мешканців міста і повідомили про масовий мор риби. Так на березі міської бетонної набережної дітвора і дорослі руками сумками збирають напівживих бичків, які буквально лізуть на берег. Така ж інформація надійшла і з села Нагірне. Дачники, що мають городи на "Правому березі" (це півострів, на якому розміщена Кременчуцька ГЕС), повідомили, що починаючи від турбін і аж до острова "Ерік", що навпроти Лісозаводу, вода буквально біла від дохлої тюльки, яку чайки клюють, як кури зерно. А колір води, яка скидається ГЕС, набула червоного кольору, як це буває від вмісту марганцовки. Дачники з Лівого берега вчора руками ловили раків, які масово тікали з води, а один навіть порахував свій "улов" — 300 (!) раків. Дачники, чиї дачі за Довгим озером, помітили, що ракушки-мідії, які зазвичай повзають по дну, всі до єдиної зарилися в пісок, напевне тікають від отрути. За роз’ясненням я звернувся до керівників ГЕС, Водоканалу, екології та рибоохорони. Сергій Яременко, директор ГЕС: — ГЕС нічого в воду не скидала та і немає у нас чого скидати. Але нещодавно лабораторія відмічала перевищення у воді аміаку. Кажуть, що це звичне явище після дощів, які змивають у воду з полів міндобрива. Людмила Гетьманець, керівник Водоканалу: — Вода, яка надходить до нас із водозаборів, відповідає всім санітарним вимогам, розхід препаратів для її обеззараження у звичних розмірах. (Від себе додам, що ці водозабори знаходяться на дні, а те, що привело до загибелі риби, може плавати на поверхні). Костянтин Рибачук, еколог: — Я в даний час у відрядженні, але за інформацію дякую. Негайно повідомлю про ці факти своєму керівництву в Кіровоград для прийняття заходів. Ірина Кріпак, керівник санстанції: — Я уже знаю про ці факти. Ми цікавилися аналізами води водоканалу і гідрометобсерваторії. Вода звичайної якості, ніяких перевищень ні по чому немає. А причину загибелі риби має встановити рибоохорона. Анатолій Левченко, рибінспектор: — Чого це ви шум підіймаєте? Ми виїхали на човні на нижній б’єф, немає тут жодної дохлої риби! Тетяна Ціленко, заступник начальника Кіровоградрибоохорони: — Дякую за повідомлення. Причину загибелі риби поки-що не встановлено, але з цим розбираються наші фахівці. Пересилаю результати затребуваних нами аналізів води. Тільки щось проясниться — повідомимо негайно. Що ж, тепер слово за фахівцями. Але справа не тільки в рибі, ми ж самі п’ємо дніпровську воду. То щось у ній все-таки було (чи є), раз ніжні організми "живих водних ресурсів" так зреагували? Може, це їх сигнал нам про небезпеку? Бо ми, "загартовані" Чорнобилем, уже нічого не відчуваємо. |