Шкільна зустріч через піввіку — години йдуть, дні біжать, а роки летять

Шкільна зустріч через піввіку — години йдуть, дні біжать, а роки летять


5 червня 2014
Шкільна зустріч через піввіку — години йдуть, дні біжать, а роки летять
Зліва направо: Сергій Тишко, Тамара Пронь, Рая Руденко, Григорій Миколайович Герасименко, Віктор Плахотній, Світлана Негора, Віра Шишацька, Григорій Ляшенко

Пройшло рівно піввіку, як ми закінчили Світловодську СШ №4. Назавжди запам’ятався той сонячний день 1964 року, коли ми, 11-класники, плакали, в останнє почувши шкільний дзвінок. Нас тоді було 16, на сьогодні залишилося 10. 30 травня цього року ми, уже бабусі і дідусі, прийшли в рідну школу на свій ювілей.

Дякуючи директору школи Надії Прасол, задоволення ми отримали колосальне. Побували в шкільному музеї, пересвідчились, що наша школа, як і колись, найкраща у Світловодську: тільки нагородження кращих учнів на "останньому дзвонику" різними нагородами зайняло майже годину. Нас теж не забули, нинішні випускники вручили нам ювілейні медалі.

Начебто і не було за плечима цих 50 років. Школа, тепер гімназія, майже не змінилась. Наш клас, що розміщався на 4-му поверсі в хімкабінеті, актовий зал, де щосуботи давав концерт наш вокально-інструментальний квартет, спортзал — все таке ж рідне і знайоме. Лише дерева, що ми висадили в подвір’ї та на вулиці навпроти школи, "трохи" підросли. Приємно повернутися до своєї юності.

Дивовижно, але майже зовсім не змінився наш учитель Григорій Миколайович Герасименко, скроні тільки трохи вкрило срібло. А яка пам’ять! Не тільки всіх нас пам’ятає по іменам, але й приводив приклади випадків нашої поведінки, про які ми уже й забули. Доброго Вам здоров’я, Григоріє Миколайовичу, ми Вас любимо.

Клас наш був маленький, до дошки викликали щодня, так що "сачкувати" не приходилось і знання в школі отримали добрі. А життєвий шлях обирали самі. Більшість пов’язали свою долю з заводом чистих металів. Тамара Пронь, Рая Руденко, Надя Савченко, Валя Досужа та Люба Ляшенко працювали апаратниками, Володимир Борисов, Валерій Бондаренко та Віктор Стребков — плавильники, Віктор Плахотній — інженер-електрик. Двоє працювали на заводі "Калькулятор", Віра Шишацька інженером з охорони праці, а Віктор Мінаєв майстром. Світлана Негора вибрала стезю педагога, викладала математику в СШ №9. Юра Гарбуз став моряком, а Віталій Францен — офіцером-танкістом. Юрій Бабіч викладає вищу математику в одному із Дніпропетровських ВУЗів, а Гриша Ляшенко, "дослужившись" до замміністра, сьогодні очолює одне із підприємств м. Суми. Так що життя вдалося. Тільки шкода, що години йдуть, дні біжать, а роки — летять.

Шкільна зустріч через піввіку — години йдуть, дні біжать, а роки летять
Наш учитель, Григорій Миколайович Герасименко

Шкільна зустріч через піввіку — години йдуть, дні біжать, а роки летять
Ми не бачились рівно піввіку

Шкільна зустріч через піввіку — години йдуть, дні біжать, а роки летять

Шкільна зустріч через піввіку — години йдуть, дні біжать, а роки летять

Шкільна зустріч через піввіку — години йдуть, дні біжать, а роки летять
Наш клас, хімкабінет

Шкільна зустріч через піввіку — години йдуть, дні біжать, а роки летять
Фото выпуск 1964

Шкільна зустріч через піввіку — години йдуть, дні біжать, а роки летять

Шкільна зустріч через піввіку — години йдуть, дні біжать, а роки летять

ЗАВАНТАЖИТИ ВІДЕО (87Мб)

Сергій Тишко,
випускник СШ №4 1964 року