Кому потрібна та баба Катя, або жах на вулиці Леніна


Кому потрібна та баба Катя, або жах на вулиці Леніна


6 січня 2014
Кому потрібна та баба Катя, або жах на вулиці Леніна
Катерина Іванівна Синько (фото від 31 травня 2010 року)

21 червня 2012 року наше видання у статті "Та, що не посміхається" розповідало про 83-річного інваліда 2-ї групи Великої Вітчизняної війни Катерину Іванівну Синько, яка дитиною пережила голодомор 33-го та страхіття рабської праці у фашистській неволі, де з неї по два рази на місяць протягом 4-х років примусово виціджували кров. Тоді ця сувора, але добра одинока бабуся, в якої з родичів лише дворняжка Кнопа, вигляділа досить жвавою. Але за ці півтора року вона помітно здала, пам’ять стала підводити. Пенсія у старенької достатня, щоб жити пристойно. Та далася взнаки голодна фашистська неволя. А тут в день отримання пенсії почали навідуватися до неї якісь "темні особи". Після їх "відвідин" в магазині баба Катя пропонувала продавцям уже сувенірні купюри. А сама, щоб вижити, чи не розуміючи, що робить, стала ритися по смітниках.

Сусіди, як можуть, допомагають старенькій, підгодовують. Але в квартирі відключено газ, бо плита "травить" і ремонту не підлягає. Відключена вода, бо неодноразово топила сусідів знизу. А в квартиру нормальній людині не зайти через сморід, бо вона чи не до самої стелі забита сміттям. Умови життя у Катерини Іванівни тепер, неприємно говорити, але наближаються до умов часів війни.

Ну а як же наша Держава, яка зобов’язана піклуватися про таких одиноких ветеранів? Та ніяк! Щоб скористатися послугами Терцентру, співробітники якого допомагають таким знедоленим, або влаштувати людину до інтернату для інвалідів (що було б найкраще для всіх), потрібно елементарне — письмова згода самого ветерана. А такої згоди баба Катя категорично не дає. Напевне є хтось, хто "поклав око" на її квартиру, конкретно переконавши стареньку, що у такому разі "квартиру відберуть". Тобто, ситуація безвихідна.

Та днями Катерина Іванівна заяву на обслуговування Терцентром все ж написала. Перед самим Новим роком міськвиконкомівська комісія вирішила це питання позитивно. Боюся тільки, що бабуся уже забула про свою заяву і просто не пустить до свого житла незнайомих їй працівників Терцентру, або ті відмовляться працювати в таких антисанітарних умовах.

А щодо вивезення сміття з її квартири — то надія тільки особисто на заступника міського голови Олександра Сича, який ще перед Новим Роком пообіцяв допомогти з транспортом і вантажниками. Щодо заміни газплити на справну — то, на мою думку, зможе допомогти депутат цього округу Микола Шверненко.

Тож сподіваємося, що хоч на старий Новий рік Катерина Іванівна буде доглянута, а її сусіди зітхнуть з полегшенням.


У таких умовах живе ветеран війни тепер:

Кому потрібна та баба Катя, або жах на вулиці Леніна
Вхід до кімнати

Кому потрібна та баба Катя, або жах на вулиці Леніна
І до балкону не пройти

Кому потрібна та баба Катя, або жах на вулиці Леніна
Кнопа охороняє майно

Кому потрібна та баба Катя, або жах на вулиці Леніна
Спальня на кухні

Кому потрібна та баба Катя, або жах на вулиці Леніна
Ванна