Інтернет-видання «Світловодськ»
https://svetlovodsk.com.ua/17018-semen-burak.html

Світловодська громада провела в останню путь захисника Семена Бурака

Семен БуракСемен Бурак
Сьогодні, 9 жовтня, Світловодська громада провела в останню путь захисника України, старшого матроса Семена Бурака, який загинув 5 жовтня внаслідок мінно-вибухової травми. Йому було 37 років.
Вшанувати пам'ять захисника на центральній площі міста та розділити біль втрати зібралися рідні, близькі, представники міської влади та жителі громади. Присутні схилили голови у скорботі, віддаючи шану його мужності, стійкості та незламності.

Світловодська громада провела в останню путь захисника Семена Бурака
Максим Бакуменко, секретар міської ради
— Важко підібрати слова, коли громада втрачає свого Воїна — людину, яка стала на захист країни й віддала за неї найдорожче, — написав секретар міської ради, виконувач обов'язків міського голови Максим Бакуменко. — Висловлюю щирі співчуття родині Семена. Немає слів, які можуть забрати цей біль. Але є пам'ять. І є наша повага до чоловіка, який захищав свою країну, свій дім і своїх людей.


Семен Олексійович Бурак народився 20 серпня 1989 року в місті Нурабад (Узбекистан). Коли йому було шість років, родина переїхала до Світловодська. Тут минули його дитинство і юність, тут він закінчив 11 класів школи №10. Після школи навчався у Харківському коледжі Державного університету телекомунікацій за напрямом «Телекомунікації».

Життя пов'язав із технічною справою. Працював фрезерувальником на ТОВ «Світловодський машинобудівний завод», згодом — налагоджувальником автоматичних ліній та агрегатних верстатів на ПАТ «АвтоКрАЗ». З 2016 року працював на ПрАТ «Полтавський алмазний інструмент» — спочатку фрезерувальником, а згодом шліфувальником. На роботі його знали як відповідального, надійного, сумлінного професіонала. Військовий позивний він обрав близьким до своєї професії — «Фрезер».

25 липня 2023 року Семен Бурак став до лав українського війська. Служив старшим матросом, старшим радіотелефоністом відділення зв'язку взводу зв'язку першого батальйону морської піхоти. Захищаючи Україну, її свободу та незалежність, отримав мінно-вибухову травму, внаслідок якої загинув 5 жовтня 2026 року.

Семен був світлою, доброю, щирою, чуйною, компанійською людиною. Дуже піклувався про маму та сестру, був для них підтримкою й опорою. Для колег він був людиною, на яку можна покластися, для друзів — тим, хто завжди поруч.

Вічна пам'ять герою!