Прикро, що ми не Європа, але кльово, що вже не Бєларусь
Прикро, що ми не Європа, але кльово, що вже не Бєларусь
4 квітня 2006
Прикро, що ми не Європа, але кльово, що вже не БєларусьПрикро, що ми не Європа, але кльово, що вже не Бєларусь4 квітня 2006 |
|
Неабияка тиснява на дільницях, виборчі бюлетені, що, своїми розмірами, завше нагадували портянки... Але, як у свій час сказав славнозвісний Вінстон Черчіл: „Демократія - паскудна річ, але кращого людство ще не придумало”... І те, що в нас таки демократія, - визнали і в Європі, і в Америці (тій, що північна). Сумніваються, щоправда, спостерігачі з Московії, але, як кажуть, „чия би карова мичала...”.
На жаль, ті, хто б хотіли бачити Україну у Європі та НАТО, не побачать у новому парламенті ані Костенка з Плющем, ані „Пору” з ПРП. На біса вони „відбрунькувались” від „Нашої України”? Але те, що не буде видно у головному законодавчому органі країни одіозних „Не так!” (як вони настогидли своєю довбаною рекламною пісенькою!) - по-справжньому тішить нормальних людей. Також приємно, що полум'яна та (все ж) „помаранчева” Юля об'єднала захід та схід і показала, здебільшого - на сході, „кузькіну мать” видатному поціновувачеві картин Ахматової - Януковичу. Але, попри це, вибори у Донбасі засвідчили: ну, „душі не чає” тамтешній народ у любові до Москви, до мови її тощо... Значить, і не треба їм у цьому перешкоджати. А треба таки дозволити жителям Донбасу та й Севастополя (включно) мати подвійне громадянство, а Ющенкові - відверто поговорити з Путіним, мовляв, Вовчику, у тебе тепер нові солдати з'явились - можеш активніше наводити „конституційний порядок” на Кавказі, в інших регіонах своєї імперії, а то ж розвалиться на хрін... І коли під тужливу „пєстню” „Любе” „Давай за жизнь”, у Донбас та у Крим „попруть” цинкові труни з напівзабутим в Україні після Афгану „ґрузом-200”, питання - до Європи, чи до Москви - відпаде там само собою.
|