Що ми бачимо сьогодні? "Голий" схил, після дощів земля зсувається вниз, утворюючи рівчак. Через деякий час брудна річка бігтиме на "інспекторську" дорогу Кременчуцької ГЕС і буде розмивати гідроспоруди. Скажете — перебільшення? Тоді поставлю зустрічне запитання — а коли на цій просіці будуть побудовані омріяні сходи? Правильна відповідь — не за цієї каденції міської ради, тобто не у найближчі 2 роки, бо проект, якщо його замовлять, буде коштувати не 1 мільйон гривень. А де ж їх взяти, коли на наших очах розгортається будівництво ще одного об’єкту — благоустрою біля адмінбудівлі, що на Героїв України, 14?
На моє запитання — чи існує хоча б ескізний проект цього "з’єднання" і скільки на його думку це будівництво буде коштувати, головний архітектор міста
Сергій Батяшов відповів:
"Немає нічого! Ви ж знаєте, що спочатку робиться топографічна зйомка, геологія, сам проект і лише потім розробляється кошторисна документація".
Слід додати, що й процедура надання міською радою дозволу на розробку проектно-кошторисної документації, виділення землі, отримання дозволу на початок робіт добре відома учасникам вирубки дерев. Але бажання побудувати собі
"памятник нерукотворный" взяло гору. На жаль, це стало нормою у Світловодську.
Нагадаємо читачам історію, яка бере початок у вересні минулого року.
"За ініціативою громадських організацій та громадських активістів розглядається можливість продовження спуску біля фонтану (обеліск Слави) та з’єднання з набережною Кременчуцького водосховища без залучення бюджетних коштів", — це витяг зі службової записки секретаря Світловодської міської ради Юрія Сапянова на ім’я міського голови Валентина Козярчука від 12 вересня 2017 року.
Виникає одразу кілька запитань: яких громадських організацій і активістів, де і ким розглядається можливість? Відповіді, зрозуміло, ми не почуємо. А далі ще краще: посадова особа (секретар місцевого "парламенту") звертається до іншої посадової особи з проханням:
"прошу зазначити відповідальним за знесення зазначених дерев та безоплатним виконавцем Сапянова Ю.О.", тобто себе, секретаря ради, не приватну особу.
Замість міського голови цього ж дня на службовій записці (не заяві!) перший заступник
Олена Балюк зробила резолюцію:
"Дмитришин Д.Д., Самоляк В.А. До ретельного розгляду та вжиття відповідних заходів".
На мій погляд, безграмотна "служба записка" повинна була б повернутися авторові на доопрацювання, аж ні! Без зволікань того ж дня (12 вересня 2017 року) зібралася комісія у складі:
Дмитришина Д.Д. (голова),
Агапова О.В.— представника виконавчого комітету,
Батяшова С.О. — головного архітектора міста,
Митич А.В. — інспектора УЖКГ,
Рибачука К.І. — головного спеціаліста, державного інспектора ОНПС та заявника
Сапянова Ю.О. Оглянули зелені насадження в районі Бульварного узвозу від вулиці Приморської до Набережної і визначилася з
"видаленням зелених насаджень, пов’язаних з благоустроєм (!) території та продовженням спуску Бульварного Узвозу до Набережної міста". Висновок комісії такий: 31 дерево видаляється, у тому числі 12 акацій, 2 клена, решта — берест. Стан 10 дерев визнали задовільним. Відновну вартість зелених насаджень, що підлягають видаленню, не визначали, натомість вирішили надати дозвіл Сапянову Ю.О. на
"знесення дерев… з метою проведення робіт з благоустрою території…". В акті за №46, окрім усього вище зазначеного, є маленька примітка:
роботи щодо видалення зелених насаджень виконувати тільки після отримання погодженого акту та ордеру-дозволу. Напевне, ордер надали.
25 вересня питання винесли на засідання виконкому, який ухвалив рішення за №627. Затверджено акт обстеження; дозволено Сапянову знести 31 дерево; дозволено виконавцю робіт використовувати знесену деревину на власні потреби в рахунок компенсації понесених затрат; зобов’язано Сапянова після виконаних робіт привести територію до належного санітарного стану (прибрати зрізані дерева та гілля). Рішення підписав сам Козярчук і всі члени виконкому, окрім
Агапова (утримався) та
Хорольського.
Ну і хто нам доктор? Людина виконала рішення виконкому чесно і добросовісно. Можливо, незабаром самотужки і східці зробить дерев’яні за допомогою лопати і сокири. Добре, що деревини вдосталь.
P.S. У соціальних мережах ширяться чутки, що дерева на схилах виросли самі і тому ніякої цінності не мають, можна й повирубувати. Досвід Прикарпаття нас не бентежить. Пропонуємо прочитати книгу Заслуженого лісівника
Бориса Копелевича Томашевського "Воспомнинание лесовода" і… не молоти дурниць.