Благовіщеня Пречистої Богородиці


Благовіщеня Пречистої Богородиці


6 квітня 2017
Благовіщеня Пречистої Богородиці
Коли на сході здіймаються передранкові промені сонця, то багатообразний лик зірок небесних і морок темної ночі поспішає віддати свою владу світлу, повсюди лунають багатоголосі мелодії пташок, люди пробуджуються від глибокого сну. І всьому світу звіщається початок нового дня. Так і у цей день із світлих обителей невечірнього сходу сходить вогневидний вісник волі і слави Божої – Архангел Гавриїл з вітанням до Пречистої Отроковиці і Діви Марії:

"Радій, Благодатна, Господь з Тобою!" (Лк. 1,28).


Благовістить пришестя незгасимого Сонця правди і поспішно тікає марновірство; рід людський, що потопав у незнанні і темряві гріха, пробуджується для християнського життя і православної віри. Мир від нечестя повертається до благочестя!

Величне дійство небесної радості і духовної насолоди представляє нам назаретська горниця Пречистої Діви в хвилюючу мить благої вістки Архангела про втілення,народження, Спасителя.

"Не бійся, Марія, – говорить він, – адже Ти прийняла благодать у Бога; і ось, зачнеш в утробі, і народиш Сина, і даси Йому ім’я: Ісус… Дух Святий зійде на Тебе, і сила Вишнього осінить Тебе; тому і те, що народиться Святе назветься Сином Божим (Лк.1, 30-38).


Богородиця явилася для нас чистою скарбницею дівства, що вмістила в утробі Своїй Безмежного Бога, Котрого не вміщають Небеса, Котрого не обмежує природа людська, ніщо не може стати межею Йому. Але в цей день "переможене єство уставів" і Пречиста стала причиною втілення Другого Адама і місцем, де здійснилося з’єднання Божественної і людської природи, де поєдналися небо і земля у спасительному примиренні.

Народжений зробив жінку, давні двері гріха, дверима спасіння; де змій розлив свою отруту, через непослух, там Слово створило Собі одухотворений храм, увійшовши туди через послух; де виник перший грішник Каїн, там без мужа народився Спаситель роду людського Христос. Сповідуючи в Ньому поєднання Божественної і людської природи, Фома вигукнув:

"Господь мій, і Бог мій!" (Ів. 20,28).


Апостол Павло говорить, що Христос "юдеям був спокусою, єлинам безумством " (1 Кор. 1,23): вони не пізнали сили таїнства, тому що воно не підлягає раціоналізації: "якби розуміли, то не розіп’яли б Господа Слави"(1 Кор. 2,8). Якщо б Слово не вселилося в утробу, то плоть не сіла б з Ним за Божественним Престолом; якщо б для Бога було принизливим увійти у черево, котре Він створив, то й ангели принижувалися б служінням людству. Навіть, саме ім’я Гавриїл означає: Бог і людина.

Христос прийшов спасти, але повинен був і постраждати. Яким чином можливе те разом з іншим? Проста людина не може спасти; а Бог в одному тільки Своєму єстві не міг страждати. Тому Він, Еммануїл, будучи Богом, став і Людиною; і тим, чим Він був, спасло, – а те, чим Він став, страждало. Він був Один і Той самий і в лоні Отця і в утробі Діви; Один і Той самий – на руках Матері і на крилах вітрів (Пс.103,3).

Тож, нехай просвітиться лице ваше променями втіленого Слова і Незгасимого Сонця Правди Христа Бога нашого і Пречиста Діва і Богородиця Марія нехай покриє всіх чесним Своїм омофором!

Прес-секретар Олександрійської єпархії протоієрей Віталій Коваленко