Вже сьогодні з пасажироперевезеннями може щось статися нехороше…
Вже сьогодні з пасажироперевезеннями може щось статися нехороше…
31 січня 2017
Якщо квартири переобладнують під крамниці і офіси — ознака економічного пожвавлення, то зворотній процес, який розпочався у Світловодську, означає, що середній клас, як ознака стабільності суспільства, почав "загибатися". Передостаннього січневого дня у кабінеті міського голови Валентина Козярчука і за його ж головування відбулося чергове засідання, начебто, вже — неіснуючого, виконавчого комітету. Порядок денний його містив не так вже й багато питань. Більшість з них було подолано доволі швидко, з іншими — довелося подискутувати. Так, питання оргвідділу щодо надання матеріального заохочення головам квартальних комітетів та щодо забезпечення відзначення свят у січні (утворення Кіровоградської області та День Соборності, сукупно — 845 грн.), ЦНАПу — щодо покарань власникам зіпсованих та втрачених паспортів були вирішені майже миттєво.
Так же миттєво могли би бути вирішені питання блоку УЖКГ, якби у ньому були лиш "небажані" дерева. Та у розгляд "втрутилося" питання надання дозволу УЖКГ на передачу в безоплатне тимчасове користування когенераційною установкою (устаткування з комбінованого виробництва теплової та електричної енергій) на котельні №3, що знаходиться в межах розташування офісу СП ТОВ "Світловодськпобут" на Сковороди (Крупської). Натомість член ВК Ірина Козак, у свою чергу, навела один документ, датований березнем 2014 року, а саме — подання прокуратури на рішення міської ради у 2010 році щодо передачі в безоплатне користування цієї установки строком на 5 років. Тобто, підсумувала пані Ірина, подібні рішення є прерогативою саме міськради, а не виконкому.
Також від "каменів спотикання" не була позбавлена доповідь головного міського архітектора Сергія Батяшова… Відносно безпроблемно були вирішенні питання присвоєння поштових адрес та дозволів на влаштування балконів консольного типу. А от два питання про переобладнання приміщень нежитлового призначення у житлові засвідчили про кризу серед середнього прошарку суспільства, який, за визначенням, є ознакою його (суспільства) здоров’я і живучості. Тобто, якщо нещодавно громадяни купували квартири на перших поверхах житлових будинків і брали дозвіл влади на переобладнання їх під магазини та офіси своїх фірмочок, то наразі пішов відкат — вже магазини та офіси громадяни хочуть перетворити у житло… От і клопотав Батяшов про два таких епізоди, не вбачаючи ускладнень — згідно законодавчої бази, за якою житлові приміщення перетворювались у нежитлові, так, цієї бази можна дотримуватись, приймаючи рішення у зворотньому напрямкові. Е–ні, з подачі "білодомівського" юриста Романа Ткаченка, заперечили виконкомівці — ці питання варто відправити на доопрацювання. І відправили.
А от справжньою непростою дилемою стали питання економічного блоку, які озвучив в.о. начальника управління економіки Олексій Лисенко… Перше його питання виявилось більш-менш нейтральним — з мережі автобусних маршрутів по місту було виключено маршрут №2 (магазин "Домовой" — вул. Чайковського). Тобто, пояснив пан Олексій, сей маршрут повністю накладається на 2а.
"Ми цим не погіршуємо ситуацію?, — спитав Козярчук. — Ні-ні, — відповів Лисенко, — просто, це так потрібно процесуально — для підготовки конкурсу на пасажирські автоперевезення".
А далі — після того, як доповідач запропонував проект рішення зробити вартість проїзду по місту у 4,50 грн., а на Власівку — 5,75 грн. — почалося… Першою втрутилася міськдеп і економіст Надія Мальцева. Її спіч звівся до того, що в управлінні економіки не проводили належного економічного аналізу щодо обґрунтування нових тарифів з причини відсутності там відповідного фахівця. І лиш одна пані Надія, на розпорядження міського голови, з групою досвідчених економістів утворили таку собі Робочу групу, яка висунула перевізникам чимало зауважень: відсутній перелік транспорту на маршрутах (чий він і який); невизначений пасажиропотік; немає обґрунтування витрат на виконання ремонтних робіт тощо. І головна підозра у тому, що дещо не так, за словами Мальцевої, полягає у протиріччі: не так давно перевізники пропонували збільшити тарифи більше, ніж пропонують зараз — коли ще й згадки не було про стрибок "мінімалки" до 3200 гривень, зараз же — коли цей стрибок стався — вони, чомусь, пропонують менший тариф.
"От тому, ми — проти", — підсумувала ораторка.
У піку їй та іншим тим, хто проти, прозвучала емоційна промова перевізника Віктора Макарова. Її основним лейтмотивом став безпековий аспект… Все кругом росте — зарплата, ціни і вартість запчастин, у тому числі. Вже зараз, через дорожнечу, перевізники змушені купувати ці запчастини на "вторинному ринку". Тобто, це веде до збільшення ризиків для безпеки руху і головне — для безпеки пасажирів.
"Невже ви думаєте, що я, живучи у місті, де, також, живе моя мати і мої діти, згоден ризикувати здоров’ям і життям пасажирів та власною свободою? Але виносячи це рішення, ми врахували й соціальну складову, тому навмисне відмовились закладати у тариф рівень рентабельності, що само по собі залишає перевізників на межі виживання", — підсумував свій спіч пан Віктор.
Натомість урядник за посадою, секретар міськради Юрій Сапянов зосередив увагу на відсутності конкуренції серед перевізників. Свого часу, за словами спікера, нинішні перевізники "зжерли" ймовірних таких конкурентів — Володимира Бобка і Олександра Кобця, забезпечивши собі монопольне право на пасажирські перевезення, отримавши, таким чином, важелі впливу на прийняття владою остаточного рішення.
І виконавча влада міста не підтримала "диктат монополістів". І що цікаво, урядники від партій, що декларують турботу про народні маси — БПП, "Радикали", УкрОП, "Партпенсіонери" — його (оцей "диктат") підтримали*… Ну, тепер ми не гарантуємо, що завтра наш транспорт вийде на маршрути, залишаючи засідання, кинули у смутку перевізники.
Окрім них, "непідфортило" і директорові КП "Добробут", що утримує на своєму балансі три гуртожитки на Приморській, 38 та 74 і на Героїв України, 67, Олегові Долгому: збільшення квартплати у майже два рази — як се відбулося по всьому місту — також, не знайшло виконкомівської підтримки. Від чого пан Олег геть зажурився — його КП, яке комунальники постійно лякають відключенням всього, що тільки можна, за борги у понад два мільйона гривень, і тут лишилось скільки не-будь обнадійливої шпаринки.
*Ось, що хотіли довести перевізники…
