Наразі він перебуває на лікуванні у неврологічному відділенні Центральної районної лікарні. Самопочуття його задовільне, але хід розслідування його справи правоохоронцями хвилює. І для цього є підстави, вважає Костянтин. З неділі, 28 серпня ніхто зі слідчої групи ним не цікавився аж до суботи. Третього вересня його відвідав лейтенант Олександр Миронюк. Телефоном потерпілий спілкувався зі слідчою Анною Шаповаловою. На цьому все. Чи то все очевидно, чи опитувати потерпілого тепер треба саме через тиждень…

Розповідати нам ще раз, що сталося, Костянтину нелегко. Тож він порадив розмістити його пост в соціальній мережі Facebook. Читайте, думайте, аналізуйте...

— У неділю 28 серпня 2016 року о дев’ятій годині вечора у нашому місті Світловодськ, прямо на автомобільній парковці біля магазину "Маркетопт" по вул. Б. Хмельницького, 34, прямо біля відділення "Нової пошти" стосовно мене вчинили хуліганський напад.

Їдучи автомобілем ЗАЗ Славута (ВА 6628 АС) з дачі, де з сім'єю збирали врожай, заїхав з дружиною і малим сином купити додому продукти харчування. Виїзджаючи з парковки, помітив через заднє скло якийсь рух. Натиснув на гальма, а десь через секунду відчув поштовх у задній бампер. Навіть не удар, а поштовх. Перше відчуття — неймовірний подив. Коли сідали в машину з дружиною і сином, парковка була порожня. Коли починав рух — теж нічого не бачив у дзеркала заднього виду. Ані інших авто, ані світла фар. І тут така халепа… Потім побачив ззаду автомобіль і побачив як з водійського місця цього автомобіля вискочив чоловік і, з криком на російській мові "с тебя шесть тищ баксов (далі лайка)", попрямував до мене. Через відкрите скло я вигукнув: "Зачекай, друже, зараз подивимось що там". Друже…

Відкрив дверцята, почав виходити… Не встиг толком випрямитись і розгледіти чоловіка – страшний удар в обличчя якимось предметом, який той тримав у руках. Тільки й встиг вигукнути: "Та що ж ти твориш!" — ще один удар по голові, вже сильніший. Далі — темнота і провал… Отямився на асфальті в калюжі крові.

Дружина, яка перебувала в шокованому стані, потім розповіла, що лежав досить довго, кілька хвилин. Спочатку взагалі не подавав ознак життя (дружина боялась, що вбили), а потім почав стогнати, потроху приходити до тями. Крові натекла чимала калюжа — півлітра, не менше… Подальше пам’ятаю, як у тумані, уривками, — під’їхав автомобіль таксі, з якого вийшов молодик, який почав спілкуватись з людьми, що стояли біля іншої машини. Дружина викликала по мобільному поліцію, якось продиктував свої дані, потім знову провали. Якийсь перехожий хлопець, побачивши мене з голови до ніг заюшеного кров’ю, порадив викликати знайомих, щоб було якомога більше свідків. Дружина зателефонувала давньому товаришу Михайлу, який невдовзі приїхав. Приїхала поліція та ДАІ, щось робили, щось писали, щось міряли… З багатьма з них був знайомий або знав в обличчя – спілкувався раніше по роботі, оскільки більше 15 років працюю в Екологічній інспекції.

Після струсу мозку в людини дуже дивний стан — дивишся на знайомого і не впізнаєш; слухаєш, а не розумієш; щось робиш — а не усвідомлюєш що… Поліціянти давали на підпис якісь документи, я щось підписував… Навіть не пам’ятаю, що… Може й проти себе… Не знаю, в кого як, а в моєму житті не було жодного випадку, щоб особисто зі мною поліція (або міліція) поводилась незаконно або несправедливо. Так що до присутніх працівників поліції віднісся з довірою…

Потім приїхала "Швидка" і мене відвезли до лікарні…

Як з’ясувалось, бив мене молодий чоловік, молодший мене, йому 30 років, на ім’я Сабінін Валентин Володимирович. Знавець і навіть тренер з китайських бойових мистецтв — знає чим і як бити і головне куди бити. При всьому цьому Сабінін на власні руки не понадіявся, вирішив взяти в них щось замашне…

З ним у машині темно-синя "KIA CERATO" (ВА 4048 ВВ) були 2 молоді жінки, одна з яких його дружина. Моя дружина та мій товариш стверджують, що всі троє були добре напідпитку. Таксиста, що приїхав після події, вони представляли поліції як водія їхнього авто. Звичайно, хто ж при здоровому глузді визнає, що був п’яний за кермом? То може В.В. Сабінін, коли бив мене, і мав на меті за його словами "вирубити", щоб я не вимагав його медичного освідчення на предмет сп’яніння?

Зараз, лежачи в лікарні зі струсом мозку, приходжу до тями і розмірковую над цими подіями. Чим довше розмірковую, тим більше знаходжу всяких дивних моментів. Відкіля взагалі взявся автомобіль В. Сабініна? Чому не провели освідчення В. Сабініна на предмет сп’яніння? Чому так швидко приїхав "підставний" водій? Чому так дивно поводилась поліція? Чому не затримали В. Сабініна, який мене бив, чому до цього часу слідчий зі мною не зустрівся і навіть не зателефонував. Дружина і мій товариш Михайло розповідали, що після відїзду “швидкої” В. Сабінін з поліціянтами мало не цілувався.

І виникає ще багато "чому". Хтось впливовий покриває правопорушника і дуже не хоче, щоб ця справа дійшла логічного завершення — об’єктивного розслідування і покарання винного. І за усім цим явно простежуються елементи якоїсь "заказухи".

А я це допускаю. Адже за 15 років моєї роботи в екологічній інспекції я не одному перешкоджав порушувати закон, не беру хабарів, а тому досить багато різного роду осіб, які не дружать з законом, мають на мене "зуб" і не проти "поквитатись" зі мною відповідно до своїх уявлень про встановлення їх порядків "за поняттями" у м. Світловодськ та помсту за перешкоджання їм вчиняти правопорушення. Але реально дістало мене не це. До В. Сабініна, як до людини, у мене немає ані злоби, ані почуття помсти, ані інших почуттів. Приблизно як до собаки, яка тебе покусала, бо вона зла. Але якщо це не "заказуха", а випадковість, то що було б аби на моєму місці, (а я відносно здорова не стара людина, вагою 95 кг), був би пенсіонер, людина після інсульту або ще якоїсь серйозної хвороби то цей хуліган вбив би його…

Яким же треба бути відмороженим, щоб толком не розгледівши людину, не перекинувшись з нею словом, бити її кийком по голові на очах дитини і дружини? Як такі суб’єкти і головне чому тренуватимуть наших дітей — чому вони їх навчать?! Вбивати батька на очах жінки і дитини? Який це в біса майстер єдиноборств, якщо він не може себе контролювати? Це бандит!

Якщо цьому суб’єкту це зійде з рук, іншим разом він когось неодмінно вб’є. І дай Бог, щоб це був не Ваш батько, чоловік або син… Ви щось робили, щось писали, про щось мріяли і раптом якийсь п'яний тип нівечить і вас і ваше життя і життя ваших рідних.…

Користуючись нагодою, хочу попрохати: якщо хтось бачив ці події і може бути свідком, прошу відгукнутись і зателефонувати: 097-232-69-86 (Костянтин); 096-365-66-58 (Олена, моя дружина), або звернутись до Світловодського відділу поліції.

Р.S. Якщо Ви потрапили в незвичну ситуацію, не поспішайте виходити з машини. Уважно придивіться до іншого водія — як він себе поводить, чи немає у нього в руках чогось замашного. Хтозна, які істоти можуть трапитись Вам на життєвому шляху. Бережіть себе.