Хто такий староста?
Староста – це представник інтересів жителів села/селища перед владою об’єднаної громади. Староста – це нова посада для місцевого самоврядування. Її було введено у 2015 році.

Для чого потрібен староста?
Староста потрібен для того, щоб жителі села/селища не залишилися без своїх представників у владі об’єднаної громади. Адже до об’єднання у селах/селищах були свої сільські ради та голови. А після того, як ці села/селища увійшли до складу об’єднаної громади, їх було ліквідовано.

Які села/селища матимуть старосту?
Рада об’єднаної громади сама вирішує, у яких селах/селищах будуть старости. Може бути один староста на кілька сіл/селищ, може у селі/селищі взагалі не бути старости. Єдина вимога Закону – старости не може бути в адміністративному центрі громади.

Чи можуть жителі села/селища впливати на рішення ради щодо наявності чи відсутності старости?
Жителі можуть звернутися до ради із такими вимогами. Але це не означає, що рада обов’язково має врахувати їх думку.

Чим займається староста?
По-перше, староста представляє інтереси села/селища в центрі громади. Для цього він має робоче місце у селі/селищі, де його обрали, та веде прийом громадян. Староста є членом виконавчого комітету ради, а тому регулярно їздить у центр громади. Протягом поїздок він інформує владу про проблеми свого села/селища (зачитує тексти заяв та звернень від мешканців) та вимагає їх вирішення.
Крім того, староста долучений до розробки бюджету об’єднаної громади. Він вказує на те, скільки коштів має бути виділено в бюджеті на розвиток його села/селища. Бюджет приймає рада об’єднаної громади.
По-друге, староста допомагає жителям села/селища, де його обрали, готувати документи. Староста може або сам видавати певні довідки, або брати в жителів документи і відвозити їх в центр громади. Як саме староста це робитиме, вирішує рада об’єднаної громади. Це важливо, адже відстань від села/селища до центру громади може складати 20 км.
По-третє, староста виконує контролюючі функції. Він слідкує за тим, як працюють комунальні підприємства та виконавчі органи ради у селі/селищі. Може вимагати від них надати певну інформацію чи матеріали. У разі чого – староста вносить пропозиції щодо покращення їх роботи, просить виконавчий комітет провести перевірки їх діяльності.
Староста може звертатись до правоохоронних органів у разі, якщо у селі/селищі порушується громадський порядок.
За свою роботу староста отримує заробітну плату.

Де детальніше прочитати про повноваження старости?
У Положенні про старосту, яке приймає рада об’єднаної громади, а також у Законі "Про місцеве самоврядування в Україні" (стаття 14-1)
Старосту обирають жителі відповідного села/селища шляхом голосування. Чи може бути старостою мешканець іншого села/селища? Переселенець без місця реєстрації у відповідному селі/селищі?
Так, може. Закон лише вимагає, щоб кандидату виповнилося на день голосування 18 років, він був дієздатним і не мав непогашеної або не знятої судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину.

На який строк обирається староста?
Староста обирається на строк повноважень ради. Тобто, на 5 років за умови, що не буде призначено позачергових виборів ради.



Після утворення об’єднаної громади її жителі обирають депутатів сільської, селищної, міської ради (далі ради) та сільського, селищного, міського голову (далі голову) об’єднаної громади. На всю об’єднану громаду буде одна спільна рада та один голова. Наприклад, до об’єднання було 3 села, у яких були свої сільські ради та сільські голови. Після того як ці 3 села утворили об’єднану громаду, їх сільські ради та посади сільських голів ліквідовуються. Натомість, виникає одна спільна об’єднана рада та один спільний сільський голова. Їх і обирають жителі усіх населених пунктів, які увійшли до об’єднаної громади.

Скільки буде депутатів у раді?
Кількість депутатів залежить від кількості виборців у об’єднаній громаді. Закон встановлює такі рамки:
3) від 3 тисяч до 5 тисяч виборців - 22 депутати;
4) від 5 тисяч до 20 тисяч виборців - 26 депутатів;
5) від 20 тисяч до 50 тисяч виборців - 34 депутати…
Детальніше в Законі "Про місцеві вибори" (стаття 16-3).
Тобто, після об’єднання кількість депутатів у раді має збільшитися. Це потрібно для того, щоб усі населені пункти, що увійшли до складу об’єднаної громади, були представлені.

Які гарантії, що місцеві жителі отримають своїх представників у раді?
На території сіл, селищ, що увійшли до складу сільської, селищної об’єднаної громади, будуть утворені відповідні одномандатні округи. Кількість округів дорівнює кількості депутатів, які обираються. Голосувати за кандидатів в цих округах зможуть тільки жителі, які проживають на території, де утворено округ. Тобто, виборці із цих сіл, селищ матимуть своїх депутатів у раді.
Наприклад, до складу об’єднаної громади увійшло 11 сіл. На черзі вибори депутатів ради. Склад ради – 22 депутати, а значить буде утворено 22 округи. На території кожного із цих сіл за умови однакової кількості жителів буде утворено по 2 округи. Тобто, кожне село, що увійшло до складу об’єднаної громади, отримає по 2 депутати в раді. Якщо ж в якомусь із сіл жителів менше ніж в середньому по об’єднаній громаді, то воно входитиме до якогось із округів, а значить теж зможе отримати хоча б одного депутата.
Система представництва в радах міських об’єднаних громад суттєво відрізняється від сільських та селищних. Спочатку депутатські мандати розподіляються між партіями, які висунули кандидатів, пропорційно до кількості голосів виборців, відданих за кожну партію. Після того, як визначено кількість мандатів, які має отримати кожна партія, вирішується, хто саме з партійних кандидатів отримає мандат – для цього порівнюються відсотки голосів, відданих за кандидатів від цієї партії в різних округах. Мандати отримають ті кандидати від партії, які набрали найбільший відсоток голосів відносно інших кандидатів від цієї ж партії в інших округах. Особливістю системи є те, що немає гарантій, що від кожного округу буде обрано депутата.

Де буде знаходитися рада?
Приміщення ради знаходиться у адміністративному центрі об’єднаної громади.
Як правило, центр громади - це найрозвинутіший населений пункт, розташований географічно у центрі громади. Це потрібно для того, щоб до нього було зручно добиратися. Визначення центру об’єднаної громади міститься в пропозиції щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальної громади (про порядок ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст дивіться детальніше в Розділі ІІ Закону "Про добровільне об’єднання територіальних громад").

Чим займатиметься рада?
В основному рада займатиметься тими ж питаннями, що і займалась до об’єднання громад. Зокрема, прийматиме та вноситиме зміни у місцевий бюджет, опікуватиметься комунальним майном, піклуватиметься про розвиток територій, що увійшли до об’єднаної громади, буде надавати згоду на розміщення на території громади нових об’єктів, встановлюватиме місцеві податки і збори.
Рада (сільська, селищна, міська) може висловити недовіру голові двома третинами голосів.

Як працюватиме рада?
Організація роботи ради залишиться такою ж, як це було до об’єднання. Тобто, рада працюватиме сесійно. При цьому сесія ради має проходити не рідше одного разу на квартал. Крім того, одна третина депутатів може у разі потреби скликати сесію.
Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Чим займатиметься голова об’єднаної громади?
Після об’єднання повноваження голови особливо не зміняться. Він продовжить займатись організаційною та кадровою роботою. Зокрема, буде скликати та головувати на сесіях ради, підписувати її рішення. Голова також керуватиме апаратом ради та її виконавчим комітетом, підписуватиме його рішення.
Увага! Не варто плутати голову об’єднаної громади із головою ради. Голову об’єднаної громади обирають місцеві жителі, а голова ради може бути лише у районних та обласних радах і його обираються з-поміж себе самі депутати. Голова об’єднаної громади та голова ради мають різні повноваження.

Із яких питань місцеві жителі можуть звернутися до голови?
Голова має серйозні наглядові функції. Громадяни можуть звернутися до голови у разі неналежної роботи виконавчих органів ради або підприємств, установ та організацій комунальної власності.
Наприклад, у місті погано працює комунальне підприємство із перевезення місцевих жителів (автобусні рейси регулярно прибувають із запізненням, не виконуються вимоги Закону щодо безкоштовного проїзду певних категорій громадян, тощо).
Голова може вплинути на роботу такого підприємства шляхом відповідних консультацій. Якщо зауваження голови залишаться без розгляду, він має право звільнити керівника підприємства і призначити на його місце нового.

Як жителі можуть повідомити голову про проблеми?
Місцеві жителі можуть повідомити голову про проблеми особисто. Адже він відповідно до Закону веде особистий прийом громадян. Тобто, має відповідне приміщення та затверджений графік прийому.
Крім того, громадяни за Законом мають право подати голові заяву, скаргу або пропозицію із питань, які віднесені до його компетенції. У визначений строк таке звернення має бути розглянуто і має бути надана відповідь.

Як жителі можуть комунікувати із депутатами ради?
Кожен депутат закріплений за певним округом, де повинен працювати із виборцями. У тому числі, виконувати їх доручення та повідомляти про результат. Кожен депутат місцевої ради повинен не рідше одного разу на рік звітувати про свою роботу перед своїми виборцями. Строки проведення такої звітності визначає місцева рада. Не пізніше, ніж за сім днів до звітування депутат місцевої ради повідомляє виборців про час і місце проведення звіту через місцеві засоби масової інформації або в інший спосіб.

Якщо депутати і голова недобросовісно виконують свої обов’язки, як виборці можуть на них вплинути?
Виборці мають право відкликати депутатів та голову, якщо вони неналежним чином працюють.
Не раніше, ніж через рік роботи місцевого депутата або голови громади виборці мають право внести пропозицію про відкликання депутата або голови громади за народною ініціативою (детальніше – в Законі "Про статус депутатів місцевих рад" та в Законі "Про місцеве самоврядування").

Про виконавчі органи ради та виконавчий комітет

Для чого потрібні виконавчі органи ради та що це таке?
До системи місцевого самоврядування, окрім місцевої ради, територіальної громади та міського або сільського/селищного голови, належать також виконавчі органи міської, селищної, сільської ради. Взаємодія усіх органів місцевого самоврядування налагоджена таким чином, аби, з одного боку, влада не концентрувалась у руках однієї особи чи групи осіб, а з іншого боку, було можливим ефективне та своєчасне прийняття рішень щодо розвитку громади. Наприклад, рада затверджує місцевий бюджет, але саме виконавчі органи ради розробляють його проект, подають на затвердження раді та забезпечують його виконання.
Також ради не є постійно діючими органами, їх робота є сесійною. Депутати збираються на сесію не рідше одного разу за 4 місяці. За цей час вони приймають найбільш важливі рішення, що віднесені до їх компетенції.
Але потреба у діяльності є завжди, тому потрібні органи, що працюватимуть постійно. Такими є виконавчі органи ради. Це різноманітні відділи, управління, департаменти ради. Вони відповідають за різні напрямки. Наприклад, департамент освіти, відділ соціального забезпечення громадян тощо.

Які нові виконавчі органи з’являться в об’єднаних громадах?
Об’єднані громади прирівняні у статусі до міст обласного значення і мають відповідні повноваження. Це означає, що у них з’являться деякі нові виконавчі органи.
Наприклад, після змін до Бюджетного кодексу із бюджету об’єднаної громади фінансуються заклади дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти. Тобто, дитячі садки, школи, музичні, художні школи, дитячі бібліотеки тощо. Для управління ними об’єднана громада матиме власний орган управління освітою. Раніше такого органу при громадах не було і вони підпорядковувалися відділу освіти при районній державній адміністрації.
Також об’єднані громади мають право на пряме отримання коштів медичної субвенції з Державного бюджету. Аби громади могли повноцінно цими коштами розпоряджатись Міністерством охорони здоров’я підготовлено проект наказу "Про затвердження Положення про центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та положень про його підрозділи". Цим наказом передбачається, що організація роботи, фінансового та матеріально-технічного забезпечення зможе здійснюватись виконавчим органом об’єднаної громади.

Хто вирішує, скільки буде виконавчих органів, чим вони займатимуться і яка буде їх чисельність?
Це робить рада об’єднаної громади за пропозицією голови. Кількість виконавчих органів є обмеженою з огляду на наявні фінанси. До складу виконавчих органів рад може входити як кілька людей, так і кілька десятків. Керівників виконавчих органів призначає голова.
Хто працює у виконавчих органах?
Оскільки структура та кількісний склад виконавчих органів формується відповідною радою, він може відрізнятись від однієї громади до іншої, зважаючи на наявні потреби та фінанси. З огляду на це, формується відповідний апарат тих чи тих виконавчих органів. Окремі працівники виконавчих органів отримують заробітну плату. У червні 2016 року Кабінет Міністрів України прирівняв їх зарплати до працівників міст обласного значення. Детальніше – в постанові Кабінету Міністрів від 24 червня 2016р. №386. Тобто, працівник відділу ЖКГ сільської об’єднаної громади отримуватиме стільки ж коштів, скільки і працівник цього відділу у місті обласного значення.

Хто контролює роботу виконавчих органів рад?
Оскільки виконавчих органів доволі багато, є потреба, щоби був орган, який контролюватиме їх роботу. Рада цим займатися не може, оскільки не працює регулярно. Органом, що контролює діяльність виконавчих органів є виконавчий комітет ради.
Виконавчий комітет утворюється радою громади на строк її повноважень (тобто на п’ять років).

Хто входить до складу виконавчого комітету?
Кількісний склад виконавчого комітету визначає рада, персональний склад – рада за пропозицією голови об’єднаної громади.
До складу виконавчого комітету обов’язково входить голова об’єднаної громади, його заступники, секретар ради, керуючий справами виконавчого комітету, керівники виконавчих органів ради, старости. Можуть входити й інші особи. Наприклад, приватні підприємці, директори комунальних закладів, начальники місцевих відділів поліції тощо.
До складу виконавчого комітету не можуть входити депутати відповідної ради. Очолює виконавчий комітет та головує на його засіданнях голова об’єднаної громади.

Як часто проводяться засідання виконавчого комітету?
Засідання виконавчого комітету проводяться в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць, і є правомочними, якщо в них бере участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.
Як правило, засідання виконавчого комітету відбувається щотижнево. Але це залежить від конкретної об’єднаної громади та зафіксовано о положенні "Про виконавчий комітет" відповідної місцевої ради.

Що відбувається на засіданнях виконавчого комітету?
Члени виконавчого комітету заслуховують звіти керівників підприємств, установ та організацій комунальної власності про їх роботу. У разі потреби можуть скасовувати їх рішення. Також заслуховують інформацію про нагальні проблеми громадян. Так, староста інформує виконавчий комітет про проблеми свого села/селища (зачитує тексти заяв та звернень від мешканців). Також виконавчий комітет приймає звернення від громадян, а на засіданнях комітету обговорюється стан розгляду цих звернень.
Наприклад, про те, наскільки якісно відбуваються пасажирські перевезення у громаді, або як громадянам надаються адміністративні послуги (видача довідок), про організацію культурних заходів тощо.

Чому виконавчий комітет і виконавчі органи – це важливо?
Якщо рада відповідає за загальний розвиток громади, то саме від виконавчих органів і виконавчого комітету залежить, яким чином цей розвиток буде здійснюватись на практиці. До прикладу, рада громади затверджує програму соціально-економічного та культурного розвитку громади, але саме до повноважень виконавчих органів належить підготовка проекту цієї програми та покладені повноваження з організації її виконання. Також, відповідно до Закону у виконавчих органів найбільша кількість повноважень. Алгоритм дій такий:
- рада об’єднаної громади затверджує одну з місцевих програм (наприклад, по матеріальному захисту громадян, яка передбачає виплати 500 грн. окремим категоріям осіб),
- виконавчий комітет визначає конкретний перелік осіб (ПІБ), які отримують 500 грн.;
- департамент місцевих пільг та допомог забезпечує перерахунок цих коштів на рахунки цих осіб та контролює сам процес, про що потім звітує виконкому;
- виконавчий комітет звітує перед радою щодо своєї роботи (в тому числі щодо виконання зазначеної програми).

Загалом саме рішення виконавчих органів і виконавчого комітету безпосередньо стосуються комфорту громадян. Механізми їхньої роботи побудовані таким чином, аби доповнювати один одного та забезпечувати максимальний добробут громадян.
Наприклад, виконавчий комітет попередньо погоджує розміщення на території громади нових торгових об’єктів (міні-маркетів, літніх майданчиків, їдалень тощо), затверджує плани фінансування ремонту доріг, плани проведення культурно-масових заходів, схеми розташування санвузлів на пляжах, визначає перелік громадян, які мають право на отримання матеріальної допомоги, погоджує питання організації літнього відпочинку та оздоровлення дітей, контролює, як використовується комунальне майно громади тощо.

Матеріали розроблені в рамках проекту "Розбудова спроможності в проведенні навчання у виборчому процесі та підвищення обізнаності виборців" Координатора проектів ОБСЄ в Україні. Проект фінансується Міністерством міжнародних справ Канади.