Спочатку медичний заклад був розрахований на 20 ліжок і обслуговувався одним фельдшером та двома санітарками. В 1911 році до персоналу земської лікарні було додано двірника, кухарку, доглядальницю, амбулаторного служника.

У період громадянської війни лікарня обслуговувала червоноармійців та хворих на тиф. Після надання Глинську статусу районногог центру в 1925 році було добудовано головний корпус. В період з 1925 по 1928 роки головним лікарем був Левін Юхим Аронович. Від початку 30-их — Бікус Петро Іванович, йому допомагали фельдшери: Глоба Платон Іванович, Юшко Олександр Євтихійович, Шандор Ганна Назарівна, Стояновська Феня Ларіонівна, Ільченко Тетяна Никифорівна.

У роки Другої світової війни лікарня була зайнята окупантами та частково зруйнована, навіть в останній рік окупації (1943) використовувалась як конюшня. У 1945 році всі корпуси відновлено. Головним лікарем до 1947 року залишається Бікус П. І. Після нього головними лікарями були:

• 01.10.1947 р. – 14.07.1949 р. — Назаров Григорій Дмитрович;
  
• 14.07.1949 р. – 30.08.1950 р. — Шляхов Іван Дмитрович;
  
• 30.08.1950 р. – 17.11.1950 р. — Кирєєв Петро Олександрович;
  
• 17.11.1950 р. – 11.12.1957 р. — Левченко Кузьма Юхимович.
  

Станом на середину 50-х років основними підрозділами Глинської лікарні були: приймальне відділення, дитячо-жіноча консультація, діагностична лабораторія, стаціонар на 50 ліжок (терапевтичні — 12, хірургічні — 8, гінекологічні — 4, пологові — 3, неврологічні — 2, венерологічні — 3, інфекційні — 10), операційна. Медпрацівників було: лікарів — 5, фельдшерів і медсестер — 20, санітарок — 13, іншого персоналу — 17.

Головні лікарі:

• 11.12.1957 р. – 01.08.1958 р. — Перевізенцева Клавдія Терентіївна;
  
• 01.08.1958 р. – 19.04.1966 р. — Гретченко Іван Степанович, зробив для лікарні яблуневий сад, покращене водопостачання, рентген;
  
• 19.04.1966 р. – 10.05.1967 р. — Соколенко Федір Корнійович, піклувався донорством;
  
• 01.07.1967 р. – 11.08.1972 р. — Хомутовський Макар Йосипович, за його ініціативи на 5 було збільшено медсестр і на 6 санітарок, було збудовано приміщення, де розташувались фізкабінет, лабораторія, кухня, кладова, дезкамера та невеликий актовий зал, було придбано "Москвич 434" та трактор;
  
• 11.08.1972 р. – травень 1977 р. — Козловський Микола Петрович, який започаткував будівництво нової амбулаторії;
  
• травень 1977 р. – 13.09.1978 р. — в. о. Лолошко Володимир Миколайович;
  
• 13.09.1978 р. – 19.11.1991 р. — Петренко Петро Павлович, який завершив будівництво нової амбулаторії, поряд із цим у 1979 році ліжок було в Глинській лікарні — 50: 40 — терапевтичних і 10 — дитячих. У 1987 році було відкрито філію невідкладної допомоги з повним штатом, а в 1989 р. було придбано автомобіль "Нива";
  
• 19.11.1991 р. – 2013 р. — Логошко Володимир Миколайович, зусиллями якого з 2001 року почала впроваджуватись сімейна медицина, а станом на 2008 р. лікарня мала 10 цілодобових ліжок і 5 — денного стаціонару. 2013 року внаслідок чергової медичної реформи Глинську лікарню було закрито, а приміщення вже колишньої земської лікарні перетворилось на об'єкт архітектурної спадщини.
  

Провідний методист з археологічних пам'яток Захарівського музею історії
Гайдук Сергій
(За матеріалами дослідження В. Логошка)