Нагадаю, що в давнину перукарів називали цирульниками. В їх обов’язки входило крім бриття бороди та стрижки ще й кровопускання, виривання зубів, в деяких джерелах пишуть, що навіть видалення апендиксу. Мені б хотілося щоб сьогоднішні цирульники(а це не тільки перукарі, а й аптекарі, середні та молодші медичні працівники та й просто ті, хто цікавиться газетою "Бабушка") трішечки навчилися диференціювати плями на шкірі.

Отже, плями білого кольору на шиї, тулубі, кінцівках найчастіше можуть бути при висівкоподібному лишаї, вітиліго, авітамінозі, сифілісі. Чим вони відрізняються одні від одних.

Висівкоподібний, або його ще називають різнокольоровий лишай, - це грибкове захворювання. Мікроскопічний грибок може передаватись через пісок на пляжі, чужу одежу (наприклад, коли ми на базарі міряємо одежу, яка вже мірялась до цього кілька разів і одягаємо її на голе тіло). Грибок поселяється на шкірі, яка має лужну реакцію, а, отже, на чутливій до нього. Тому в сім’ї один із її членів може бути хворим, а до інших цей грибок не передається. Проявляється цей лишай плямами спочатку світло-коричневого кольору, потім, коли лусочки з поверхні стираються – білого кольору. Плями можуть бути поодинокими, але з часом вони зливаються у великі вогнища з фестончатими краями. Діагноз ставиться дуже просто. Для цього проводиться йодна проба. Йодом в місці враження малюється полоса, яка захвачує і здорову шкіру. На цій лінії в місці наявності лусочок відмічається більш інтенсивне забарвлення. Такого феномену ми не знайдемо ні при вітиліго, ні при авітамінозі, ні при сифілісі. Можна ще зробити аналіз на грибки. Але висока інформативність йодної проби робить недоцільним використання для діагностики цього дослідження.

Лікування висівкоподібного лишаю заключається у видаленні грибка шляхом його злущення та призначенням фунгіцидного антибіотика. Після зняття лусочок на шкірі залишаються білі плями – постпаразитарне вітиліго, яке проходить після кварцування. Загар вирівнює колір шкіри. Але ж шкіра залишається сприйнятливою до цього грибка. Потрібно досягти, щоб вона мала кисле середовище, тоді грибок не зможе на ній розвиватись. Для цього використовується яблучний оцет. Його розчином змащують шкіру на протязі місяця.

Висівкоподібний лишай може рецидивувати. Це частіше всього через повторне інфікування. І тут варто поговорити про гігієну одягу. Сьогодні в асортименті одяг синтетичний. Між волокнами такої тканини лусочки з грибком прекрасно приживаються. Їх потрібно знищувати. Для цього достатньо прасування з випарюванням при високій температурі. Але цієї температури не витримує тканина. І ще одна біда. Не знаю хто придумав моду носити на голій шкірі без нижньої простої білизни шерстяний одяг. Не розумію для чого носити шубу, якщо спина гола і очікуваного комфорту немає. Як часто потрібно прати светр, якщо носиш його без нижньої білизни? Невже в цьому є хоч примітивна економія? При дотику шерстяного одягу до шкіри на останній накопичується електростатичний заряд, який постійно подразнює шкіру. Консерванти, ГМО, та ще й негігієнічний одяг дуже ображають нашу шкіру. І вона починає хворіти. На нашу неповагу вона відповідає свербежем, який лікувати і важко і недешево. А, продовжуючи нашу тему, скажу, що якщо для видалення кліщів з верхнього одягу існує прекрасний препарат Пара + плюс, то грибки видаляються тільки прожарюванням. І праска в даному випадку є не досить ефективною.

Висівкоподібний лишай часто вперше виявляється у підлітків під час профогляду. Такому юнаку чи юнці пропоную прийти на прийом разом з батьками. І часто чую, що цю хворобу вже лікують, що це від печінки і при чому тут візит до дерматовенеролога. Так от з печінкою пов’язані інші плями – вітиліго. Серед багатьох функцій, які виконує печінка є меланінутворююча. Меланін – це пігмент, який надає нашій шкірі більш смуглявий чи світлий колір. Коли порушується синтез цього пігменту, на шкірі й з’являються білі плями. Як було сказано раніше, йодна проба при цьому захворюванні негативна (різнобарвність у місці нанесення йоду відсутня). Причинами порушення меланогенезу можуть бути хронічні інфекції, глистяна інвазія, інтоксикації, нервові перевантаження, спадковість та інші чинники. Захворювання починається з одного або декількох плям, які розростаються в обширні вогнища враження. Плями не чешуться, не мокріють, на покриваються шкірками чи виразками. Але біда всіх хворих шкіряними захворюваннями заключається в тому, що суспільство відноситься до них з пересторогою, вважаючи хвороби шкіри заразними. Це дуже вражає психіку хворого вітиліго. Для лікування вітиліго рекомендуються препарати Аміфурін, Бероксан. Їх використовують внутрішньо та для змазування. Але в Україні цих препаратів давно немає. А коли й були, то їх токсичність настільки висока, що дерматологи більше користувалися фітотерапією для лікування цієї хвороби. Якщо хворий звертається до лікаря на ранніх стадіях захворювання, то йому призначаються трави, а зовнішньо – косметичні креми для загару. На пізніх стадіях хвороби фітотерапія попереджує поширення хвороби.

Білі плями при авітаміноз в народі називають ще лишаєм пастушків. Влітку на сонечку відкриті частини шкіри – обличчя, руки – пересихають, епідерміс гірше злущується і утворюються такі плями. Лікування їх дуже просте – змазування пом’якшувальними косметичними кремами та введення в раціон продуктів, багатих вітаміном А – моркви, гарбузів, динь, абрикос.

Білі плями при сифілісі локалізуються частіше всього на шкірі грудей у вигляді намиста. Цей симптом так і зветься – намисто Венери і притаманний він вторинному сифілісу. Для діагностики цього захворювання використовують аналіз крові – реакцію Васермана. Ці білі плями зникають після повноцінного лікування сифілісу.

Як бачите, все дуже просто і не дуже. Ми завжди готові Вам допомогти. Не варто гаяти час у цирульні - зверніться до фахівців.


Віталій Побиванець,
лікар -дерматовенеролог