Хімічна зброя у Світловодську чекає свого часу
Днями в Інтернеті з’явилася інформація, що ніби-то хтось викупив бункер для токсичних відходів, що належав Заводу чистих металів, і там почалися якісь роботи.
Прояснити ситуацію я попросив державного екологічного інспектора Костянтина Рибачука. Костянтин Іванович зреагував миттєво:
Костянтин Рибачук
По дорозі (а сховище знаходиться неподалік від силікатного заводу та очисних споруд, в 3-х км від міста) я почув наступне.
І ось ми під’їхали до сховища. Із охорони нас зустріла лише дворняжка з цуценятами. Огорожа виглядала солідною, але зі східного боку, з боку лісу, який мені чимсь нагадував "чорнобильський", її практично не було. Безперешкодно зайшли, подивились, зробили фото. Виднілися сліди солідних земляних робіт.
Ліс як у Чорнобилі
Тут працювали з металошукачем
Тут зберігаються дивіденди акціонерів ЗЧМ
Надійна огорожа
Сліди спроби зняти грунтовий замок
Наступного дня Костянтин Іванович надіслав мені фото бункера, зробленого в 2012 році, перед продажею. Можете порівняти самі.
Ми спробували поспілкуватися по телефону з представником ТОВ "Укрвторутилізація", але він повідомив, що незабаром буде у Світловодську, тоді й надасть необхідні коментарі. Та, оскільки справою зацікавилися міліція, прокуратура, МНС та екологічна інспекція — то і ми до цього питання повернемося найближчим часом.
"Поїхали, подивимось".
Костянтин Рибачук
По дорозі (а сховище знаходиться неподалік від силікатного заводу та очисних споруд, в 3-х км від міста) я почув наступне.
— Два підземних бункера для зберігання токсичних (читай "ядовитих") відходів ЗЧМ розмірами 24х30 м та один (12х30м) "Калькулятора" заповнені 3200 тонами відходів, в т.ч. найтоксичнішими, сполуками ртуті, миш’яку та іншої "гадості". Ці резервуари були законсервовані, плити перекриття засипані метровим шаром глини і небезпеки не представляють. Ліквідатори ЗЧМ та "Калькулятора" продали їх ТОВ "Укрвторутилізація". Але ця фірма має лише ліцензію на збирання, перевезення і зберігання таких відходів і аж ніяк не на їх переробку. Тому земляними роботами біля бункерів зацікавились правоохоронні органи і в даний час ці роботи зупинено.
І ось ми під’їхали до сховища. Із охорони нас зустріла лише дворняжка з цуценятами. Огорожа виглядала солідною, але зі східного боку, з боку лісу, який мені чимсь нагадував "чорнобильський", її практично не було. Безперешкодно зайшли, подивились, зробили фото. Виднілися сліди солідних земляних робіт.
Ліс як у Чорнобилі
Тут працювали з металошукачем
Тут зберігаються дивіденди акціонерів ЗЧМ
Надійна огорожа
Сліди спроби зняти грунтовий замок
— Це розкривали земляний замок, напевне хотіли зазирнути в бункер, — прокоментував Рибачук. — Його вміст цікавив "золотошукачів" ще за часів Міністра-МЧСівця Шуфрича.
— А, пам’ятаю, в цьому бункері кілька "бомжів" тоді померли, отруїлися! Але що ж поганого в тому, що спеціалізоване ТОВ знешкодить цю по суті хімічну зброю уповільненої дії?
— Повторюю, ТОВ "Укрвторутилізація" не має ліцензії на переробку токсичних відходів, тільки на їх зберігання. Наважуся припустити, що сюди планувалося звозити всяке паскудство з усієї України, що коштує немалих грошей. А потім через пару років звичне банкруцтво і місцева громада залишається сам на сам з цією бомбою. Та якщо і не так, то розгерметизація бункерів (а до цього йшло) — штука небезпечна. До грунтових вод всього кілька метрів і чим тоді стане наше знамените "Голубе озеро", яку воду питимуть як у нас, так і в Кременчуці?
Наступного дня Костянтин Іванович надіслав мені фото бункера, зробленого в 2012 році, перед продажею. Можете порівняти самі.
— Дивіться фото, зроблені у серпні 2012 р. Видно, що нові хазяї: а) зашили металевими листами огорожу, щоб не було видно, що робиться у сховищі; б) зняли грунтовий замок з бункера №1 (його добре видно біля бункеру №2) — пише у своєму листі Костянтин.
Ми спробували поспілкуватися по телефону з представником ТОВ "Укрвторутилізація", але він повідомив, що незабаром буде у Світловодську, тоді й надасть необхідні коментарі. Та, оскільки справою зацікавилися міліція, прокуратура, МНС та екологічна інспекція — то і ми до цього питання повернемося найближчим часом.
Сергій Тишко
Фото: Сергій Тишко, Костянтин Рибачук