У світловодського тепла є і темні сторони
Прозорість та відкритість влади, залучення громадян до обговорення суспільних проблем та шляхів їх вирішення є запорукою заможного життя країни та окремого регіону. І навпаки, закритість, кулуарність влади веде до занепаду, соціальної напруги та соціального вибуху. В цьому випадку навіть гарні ідеї та благі наміри шкодять народу. В цьому переконуєшся, коли спілкуєшся з громадськими активістами нашого міста.
^ Реклама ^Кінець 90-х років ХХ століття для влади міста був важким. Чи не найголовнішою проблемою того часу був початок опалювального сезону. Комунальне підприємство СПТМ опинилося у складному фінансовому стані, і початок чергового опалювального сезону був під великим питанням. Міська влада прийняла на той період неординарне рішення, залучивши до вирішення проблеми приватну київську фірму. Міська рада разом із фірмою, будемо так її називати в подальшому, створила підприємство, яке замінило збанкрутіле СПТМ. Проблем з початком опалювального сезону, практично, не виникало, але непрозорість та кулуарність у прийнятті рішень далась взнаки. Залишаються питання, на які громада міста так і не отримала відповіді.
Практично у всіх повідомленнях в ЗМІ підприємство називають як СП ТОВ "Світловодськпобут". СП — це спільне підприємство, але… Назва "спільне підприємство" відповідно до законодавства України застосовується у разі створення підприємства між українськими і закордонним суб’єктами господарювання. Київська фірма — це суто українське підприємство. Міська рада і фірма створила Товариство з обмеженою відповідальністю, засноване на змішаній формі власності. Незрозуміло, для чого використано в назві сполучення "спільне підприємство". Відповіді на це питання від влади немає.
Установчий договір підприємства "Світловодськпобут" передбачав внески до статутного фонду у розмірі 50% на 50% та відповідний розподіл прибутків. Світловодська міська рада до статутного фонду внесла власності на 3,8 млн. грн. Фірма мала внести кошти в розмірі 3,8 млн. грн. На 2001 рік це досить великі гроші. Саме тому, напевно, в установчий договір вносяться зміни. Передбачається, що фірма внесе 30% своєї частки майном. Фірма поставляє труби та іншу запорну арматуру. Наскільки поставлене відповідає потребам підприємства, невідомо. Через рік фірма таки перераховує на підприємство 2,6 млн. грн. Але через день ці гроші перераховуються назад фірмі на закупку трьох парових котлів, які у нас не використовуються. Ці котли залишаються до цього часу у фірми на "відповідальному зберіганні".
В подальшому "Світловодськпобуту" передаються борги споживачів збанкрутілого СПТМ. Підстава незрозуміла, тому що СП не являється правонаступником останнього. Але ми не знаємо, яким чином керівники "Світловодськпобуту" розпорядилися цими боргами. Відомо тільки, що у багатьох боржників по суду були відібрані квартири. До "Світловодськпобуту" також передається гуртожиток за адресою Леніна, 94.
Згодом виявляється, що для Ревівського мікрорайону потрібно будувати нову, менш потужну котельню. У її будівництво міська рада вкладає 200 тис. грн., але вклад міста на статутному фонді ніяк не відображається. Згодом, за кошти міського бюджету купуються дві когенераційні установки вартістю 6 млн. Міська рада передає їх у безкоштовну експлуатацію "Світловодськпобуту".
Отримані обладнання та кошти ніяк не вплинули на розподіл статутного фонду "Світловодськпобуту" та прибутку. За весь час існування підприємства воно так і не стало прибутковим.
В 2006 році "Світловодськпобут" несподівано при перереєстрації змінює змішану форму власності на приватну.
Громаді міста хотілось би отримати відповідь на питання, що підняті в цій статті. Сподіваюся, що міський голова Юрій Котенко та багаторічний керівник "Світловодськпобуту" депутат обласної ради Сергій Яременко на цей раз дадуть вичерпну відповідь мешканцям міста.
Практично у всіх повідомленнях в ЗМІ підприємство називають як СП ТОВ "Світловодськпобут". СП — це спільне підприємство, але… Назва "спільне підприємство" відповідно до законодавства України застосовується у разі створення підприємства між українськими і закордонним суб’єктами господарювання. Київська фірма — це суто українське підприємство. Міська рада і фірма створила Товариство з обмеженою відповідальністю, засноване на змішаній формі власності. Незрозуміло, для чого використано в назві сполучення "спільне підприємство". Відповіді на це питання від влади немає.
Установчий договір підприємства "Світловодськпобут" передбачав внески до статутного фонду у розмірі 50% на 50% та відповідний розподіл прибутків. Світловодська міська рада до статутного фонду внесла власності на 3,8 млн. грн. Фірма мала внести кошти в розмірі 3,8 млн. грн. На 2001 рік це досить великі гроші. Саме тому, напевно, в установчий договір вносяться зміни. Передбачається, що фірма внесе 30% своєї частки майном. Фірма поставляє труби та іншу запорну арматуру. Наскільки поставлене відповідає потребам підприємства, невідомо. Через рік фірма таки перераховує на підприємство 2,6 млн. грн. Але через день ці гроші перераховуються назад фірмі на закупку трьох парових котлів, які у нас не використовуються. Ці котли залишаються до цього часу у фірми на "відповідальному зберіганні".
В подальшому "Світловодськпобуту" передаються борги споживачів збанкрутілого СПТМ. Підстава незрозуміла, тому що СП не являється правонаступником останнього. Але ми не знаємо, яким чином керівники "Світловодськпобуту" розпорядилися цими боргами. Відомо тільки, що у багатьох боржників по суду були відібрані квартири. До "Світловодськпобуту" також передається гуртожиток за адресою Леніна, 94.
Згодом виявляється, що для Ревівського мікрорайону потрібно будувати нову, менш потужну котельню. У її будівництво міська рада вкладає 200 тис. грн., але вклад міста на статутному фонді ніяк не відображається. Згодом, за кошти міського бюджету купуються дві когенераційні установки вартістю 6 млн. Міська рада передає їх у безкоштовну експлуатацію "Світловодськпобуту".
Отримані обладнання та кошти ніяк не вплинули на розподіл статутного фонду "Світловодськпобуту" та прибутку. За весь час існування підприємства воно так і не стало прибутковим.
В 2006 році "Світловодськпобут" несподівано при перереєстрації змінює змішану форму власності на приватну.
Громаді міста хотілось би отримати відповідь на питання, що підняті в цій статті. Сподіваюся, що міський голова Юрій Котенко та багаторічний керівник "Світловодськпобуту" депутат обласної ради Сергій Яременко на цей раз дадуть вичерпну відповідь мешканцям міста.
