Божа триєдність
Напередодні Зелених свят (суто наше рідне українське визначення) або Трійці (а ще воно зветься П’ятидесятниця), які цього року відзначається 23 червня, ми попросили протоієрея Світловодського кафедрального собору Покрови Пресвятої Богородиці Віталія Коваленка розтлумачити особливості цього свята.— Панотче, вважається, свято Трійці по значимості дорівнюється Різдву і Великодню…
— Це так. П’ятидесятниця — одне із трьох великих православних свят. Світло і урочисто святкує свята Церква сходження Святого Духа на апостолів. Та як же не святкувати? Адже саме Духом Святим створена Свята Церква на проложеній в Господі Ісусі Христі основі. Святим Духом назавжди відкриті і пояснені апостолам, а через них і нам таємниці Царства Небесного і всі вчення християнські. Ним переможені всі язики і приведені до віри, Ним даровані всі сили, Ним вимовлено всі устави для ствердження віруючих. Ним і до цього часу зберігається цілою і неушкодженою запорука нашого спасіння. Розмірковуючи над важливістю свята, можна привести для приклада слова св. Іоанна Златоустого: нині Господь дає нам Духа Святого, а через Нього безмежну кількість благ і дарувань небесних. Через Нього звільняємося від рабства гріху, через Нього маємо схими священників і чини вчителів; із цього джерела маємо дари откровіння і зцілення, і все інше, що прикрашає Церкву Божу, звідси подається. У цьому святі не одне торжество, а ціле зібрання торжеств. Святкуємо нині Новий Заповіт, адже на апостолів у цей день зійшов Дух Святий, разом з цим покладено основу і початок Церкви благодатної. Святкує мир видимий і невидимий, адже особливо у цей день Свята Церква возносить молитви за душі померлих, навіть піклується за тих, хто в Аду утримується. Святкує мир видимий і чуттєвий, бо саме в цей день Церква прикрашає травами храми, поєднує свої храми з храмом природи, згадуючи цим первинний стан людини в Едемі, і уособлює майбутній стан на Сіоні, коли не буде храмів чуттєвих, а все буде храмом. Святкує нині віра, адже сьогодні здійснюється поклоніння Святій, Єдиносущній і Нероздільній Трійці, вчення про яку є найвеличнішим таїнством віри; святкує нині надія, адже Церква сьогодні від сучасного сходить у майбутнє, проводить закінчення царства благодаті, прихід царства слави і молитви про благоутробіє на суді грядущому. Святкує нині любов, об’єднуючи молитвою видиме і невидиме, небо, землю і приісподню.
— Ви згадали про ад, або пекло… Чи означає це, що цього дня дозволяється молитва за самогубців?
— Ні. В Церкві в жодному разі не дозволяється поминати тих, хто покінчив життя самогубством.
— Святій Трійці передує Свято Вознесіння Христового. Який між ними зв’язок?
— У передвічному піклуванні Бога про спасіння людей положено, щоб Син Божий, після завершення Своєї величної справи на землі, вознісся на небо і щоб, коли Спаситель відійде на небо, прийшов Дух Святий для завершення того, що було почато Христом - зробити апостолів здатними проповідувати Євангеліє по світу, звернути серця людей до Божественного і навчити їх живій вірі.
— Який ще духовний зміст несе у собі Трійця?
— З явленням Святого Духа відкрилось людям все у яснішому світлі, наскільки потрібним для них було таїнство Святої Трійці, внаслідок цього і Свята Церква, навчаючи нас православно і благочесно сповідувати Пресвяту Трійцю і прославляти всі три Лиця її: Отця, що послав Святого Духа, - Сина, Ісуса Христа, - умолившого Отця про це, і — Святого Духа, який зійшов у вигляді вогняних язиків на апостолів. І щоб наші молитви і вшанування не залишились безплідними, Свята Церква навчає нас возноситися до Самого Святого Духа у молитві: "Царю Небесный, Утешителю, Душе истины, Иже везде сый и вся исполняяй, Сукровище благих и жизни Подателю, прииди и вселися в ны, и очисти ны от всякие скверны, и спаси, Блаже, души наша". Чада Церкви, життя яких є здійсненням заповідей Христових, отримують у цей день "вогнедухновенну росу Духа, в нове, досконале очищення від гріхів і пломеніють їхні серця ще більшою любов’ю і відданістю Богу, Його волі, більшою ревністю до подальшого самовдосконалення". Але є різновид тяжкого душевного стану, що має назву — духовна сліпота. Коли людина відчужена від божественного, від Законів Божих, і притому без будь-якого усвідомлення свого хворобливого стану гріховності, невірності напрямку життєвого шляху. Така людина є сліпою духовно, бо як фізично сліпий, не бачить сяйва сонця, краси навколишнього, так і вона не бачить і не відчуває "Сонця Правди" - Христа Спасителя, світлого життєвого шляху, добра та істини. Ця людина є знедоленою, бо не має святих почуттів, неодягнена, бо не має благодаті Божої, вона нещасна, бо не усвідомлює пагуби і безцільності свого життя, вона безпорадна, бо, не опираючись, йде до загибелі вічної. Ані очевидна істина не зрушує совість, ані кроткі призиви благодаті не торкаються його серця, - чим глибше в темряву, тим менше світла. За таких людей потрібно молитися і співчувати їм, якщо вони в безнадійному стані мли гріха. І День П’ятидесятниці — саме той день, коли ми можемо звернутися до Бога з проханням розтопити кригу гріха теплом Своєї благодаті, зцілити стражденне від навіювань ворожих тіло даруваннями Духа Святого, і Господь зцілить кожного, хто звернеться до Нього з вірою. Бо коли наповнюється плоть Духом Святим, вже не буде місця гріху, а відтак і хворобам, лише буде мир, любов і злагода.
— Які ще нюанси можна віднести до особливостей свята Трійці? Люди кажуть, цього дня не бажано наближатись до водойм, бо втопитися можна навіть у склянці води?
— У склянці води — навряд. А от у склянці алкоголю… Хоча, вірно, вже давно підмічено, що саме на Трійцю різко зростає кількість потопельників. Та не варто вважати це так званою карою Божою. Це — з одного боку. А з іншого… Не слід забувати, що цей День — День особливий для нашої Церкви. Відтак і відзначати його треба відповідно — молитвою у храмі. А не на березі річки чи моря із звичними мирськими атрибутами відпочинку — шашликом впереміжку з алкоголем. Після чого вода так і манить у неї зануритись… А от до справжніх особливостей свята відноситься те, що в цей день храми і домівки прикрашаються травою і квітами, а також зачатками жнив. Так святкували ще у ветхозавітні часи (Лев.23,10-22; Числ.28,26). Аврааму Свята Трійця з’явилася у Маврійській дубраві. Так була прикрашена і Сіонська горниця апостолами в день, коли на них зійшов Дух Святий. Таким чином звичай розповсюдився по всій Церкві. У суботу перед П’ятидесятницею здійснюється пам’ять всіх від віку почивших православних християн. Ми молимося, щоб і для усопших благодать Святого Духа, якої вони сподобилися ще при житті, була джерелом вічного блаженства, так як "Духом Святим всяка душа живиться".
Віталій Асауленко
Фото: litsovet.ru
— Це так. П’ятидесятниця — одне із трьох великих православних свят. Світло і урочисто святкує свята Церква сходження Святого Духа на апостолів. Та як же не святкувати? Адже саме Духом Святим створена Свята Церква на проложеній в Господі Ісусі Христі основі. Святим Духом назавжди відкриті і пояснені апостолам, а через них і нам таємниці Царства Небесного і всі вчення християнські. Ним переможені всі язики і приведені до віри, Ним даровані всі сили, Ним вимовлено всі устави для ствердження віруючих. Ним і до цього часу зберігається цілою і неушкодженою запорука нашого спасіння. Розмірковуючи над важливістю свята, можна привести для приклада слова св. Іоанна Златоустого: нині Господь дає нам Духа Святого, а через Нього безмежну кількість благ і дарувань небесних. Через Нього звільняємося від рабства гріху, через Нього маємо схими священників і чини вчителів; із цього джерела маємо дари откровіння і зцілення, і все інше, що прикрашає Церкву Божу, звідси подається. У цьому святі не одне торжество, а ціле зібрання торжеств. Святкуємо нині Новий Заповіт, адже на апостолів у цей день зійшов Дух Святий, разом з цим покладено основу і початок Церкви благодатної. Святкує мир видимий і невидимий, адже особливо у цей день Свята Церква возносить молитви за душі померлих, навіть піклується за тих, хто в Аду утримується. Святкує мир видимий і чуттєвий, бо саме в цей день Церква прикрашає травами храми, поєднує свої храми з храмом природи, згадуючи цим первинний стан людини в Едемі, і уособлює майбутній стан на Сіоні, коли не буде храмів чуттєвих, а все буде храмом. Святкує нині віра, адже сьогодні здійснюється поклоніння Святій, Єдиносущній і Нероздільній Трійці, вчення про яку є найвеличнішим таїнством віри; святкує нині надія, адже Церква сьогодні від сучасного сходить у майбутнє, проводить закінчення царства благодаті, прихід царства слави і молитви про благоутробіє на суді грядущому. Святкує нині любов, об’єднуючи молитвою видиме і невидиме, небо, землю і приісподню.
— Ви згадали про ад, або пекло… Чи означає це, що цього дня дозволяється молитва за самогубців?
— Ні. В Церкві в жодному разі не дозволяється поминати тих, хто покінчив життя самогубством.
— Святій Трійці передує Свято Вознесіння Христового. Який між ними зв’язок?
— У передвічному піклуванні Бога про спасіння людей положено, щоб Син Божий, після завершення Своєї величної справи на землі, вознісся на небо і щоб, коли Спаситель відійде на небо, прийшов Дух Святий для завершення того, що було почато Христом - зробити апостолів здатними проповідувати Євангеліє по світу, звернути серця людей до Божественного і навчити їх живій вірі.
— Який ще духовний зміст несе у собі Трійця?
— З явленням Святого Духа відкрилось людям все у яснішому світлі, наскільки потрібним для них було таїнство Святої Трійці, внаслідок цього і Свята Церква, навчаючи нас православно і благочесно сповідувати Пресвяту Трійцю і прославляти всі три Лиця її: Отця, що послав Святого Духа, - Сина, Ісуса Христа, - умолившого Отця про це, і — Святого Духа, який зійшов у вигляді вогняних язиків на апостолів. І щоб наші молитви і вшанування не залишились безплідними, Свята Церква навчає нас возноситися до Самого Святого Духа у молитві: "Царю Небесный, Утешителю, Душе истины, Иже везде сый и вся исполняяй, Сукровище благих и жизни Подателю, прииди и вселися в ны, и очисти ны от всякие скверны, и спаси, Блаже, души наша". Чада Церкви, життя яких є здійсненням заповідей Христових, отримують у цей день "вогнедухновенну росу Духа, в нове, досконале очищення від гріхів і пломеніють їхні серця ще більшою любов’ю і відданістю Богу, Його волі, більшою ревністю до подальшого самовдосконалення". Але є різновид тяжкого душевного стану, що має назву — духовна сліпота. Коли людина відчужена від божественного, від Законів Божих, і притому без будь-якого усвідомлення свого хворобливого стану гріховності, невірності напрямку життєвого шляху. Така людина є сліпою духовно, бо як фізично сліпий, не бачить сяйва сонця, краси навколишнього, так і вона не бачить і не відчуває "Сонця Правди" - Христа Спасителя, світлого життєвого шляху, добра та істини. Ця людина є знедоленою, бо не має святих почуттів, неодягнена, бо не має благодаті Божої, вона нещасна, бо не усвідомлює пагуби і безцільності свого життя, вона безпорадна, бо, не опираючись, йде до загибелі вічної. Ані очевидна істина не зрушує совість, ані кроткі призиви благодаті не торкаються його серця, - чим глибше в темряву, тим менше світла. За таких людей потрібно молитися і співчувати їм, якщо вони в безнадійному стані мли гріха. І День П’ятидесятниці — саме той день, коли ми можемо звернутися до Бога з проханням розтопити кригу гріха теплом Своєї благодаті, зцілити стражденне від навіювань ворожих тіло даруваннями Духа Святого, і Господь зцілить кожного, хто звернеться до Нього з вірою. Бо коли наповнюється плоть Духом Святим, вже не буде місця гріху, а відтак і хворобам, лише буде мир, любов і злагода.
— Які ще нюанси можна віднести до особливостей свята Трійці? Люди кажуть, цього дня не бажано наближатись до водойм, бо втопитися можна навіть у склянці води?
— У склянці води — навряд. А от у склянці алкоголю… Хоча, вірно, вже давно підмічено, що саме на Трійцю різко зростає кількість потопельників. Та не варто вважати це так званою карою Божою. Це — з одного боку. А з іншого… Не слід забувати, що цей День — День особливий для нашої Церкви. Відтак і відзначати його треба відповідно — молитвою у храмі. А не на березі річки чи моря із звичними мирськими атрибутами відпочинку — шашликом впереміжку з алкоголем. Після чого вода так і манить у неї зануритись… А от до справжніх особливостей свята відноситься те, що в цей день храми і домівки прикрашаються травою і квітами, а також зачатками жнив. Так святкували ще у ветхозавітні часи (Лев.23,10-22; Числ.28,26). Аврааму Свята Трійця з’явилася у Маврійській дубраві. Так була прикрашена і Сіонська горниця апостолами в день, коли на них зійшов Дух Святий. Таким чином звичай розповсюдився по всій Церкві. У суботу перед П’ятидесятницею здійснюється пам’ять всіх від віку почивших православних християн. Ми молимося, щоб і для усопших благодать Святого Духа, якої вони сподобилися ще при житті, була джерелом вічного блаженства, так як "Духом Святим всяка душа живиться".
Віталій Асауленко
Фото: litsovet.ru
