Тарас Шевченко в історії Світловодська
Кожне покоління українців шанує пам’ять Великого Кобзаря. Шанують і завжди вшановували Тараса у нашому місті.Ветерани міста можливо ще пам’ятають далекий 1964 рік, коли на ознаменування 150-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка, міському Парку культури і відпочинку, школі-інтернату №2 та Кремгесівській районній бібліотеці для дорослих було присвоєно ім’я великого українського поета. Надзвичайно урочистий вигляд мав у цей день концертний зал Палацу культури ім. В.І.Леніна. Урочисте засідання відкрив перший секретар міського комітету партії Д.Г.Широкоряд. З доповіддю про життя і творчість Шевченка виступив член-кореспондент Академії педагогічних наук, директор Павлиської середньої школи В.О.Сухомлинський.
^ Реклама ^У всіх культурно-освітніх закладах нашого міста були організовані шевченківські виставки, шевченківські експедиції, проводились читки, бесіди. Напередодні ювілею відбувся міський конкурс художньої самодіяльності шкіл. Зав’язалась переписка ради дружини Кремгесівської середньої школи №8 з учнями шкіл рідних сіл Кобзаря: зі школами Кирилівки, Моринців.
На території Міського парку культури і відпочинку ім. Т.Г.Шевченка, біля центрального входу, встановлений пам’ятник генію українського народу. Автори пам’ятника — наші земляки, кіровоградці: скульптор Аркадій Юхимович Мацієвській та архітектор Анатолій Лук’янович Губенко. Згідно державного реєстру нерухомих пам’яток України датою встановлення вважається 1978 рік. До цього року про Тараса жителям міста нагадувала лише дошка біля входу до парку. Пам’ятник був взятий під охорону 25.06.1982 року. У 1978 році біля центрального входу до парку була встановлена металева консольна арка у стилі конструктивізму, оздоблена рифленими алюмінієвими плитками та модними на той час світильниками.
Зараз топонімічна Шевченкініана нашого міста вже не така велика як раніше: вулиця Шевченка, Шевченківський мікрорайон та Міський парк культури і відпочинку ім. Т.Г.Шевченка. Але є ще поезії, пісні, рушники, карти наших земляків. Є в місті навіть "світловодський" рід Шевченка.
Український художник Григорій Антонович Бондаренко - уродженець Новогеоргіївська. Кращі твори — рисунки олівцем і літографії. Провідною темою у мистецтві Григорія Бондаренка була шевченківська. Він автор літографій "Т. Г. Шевченко в Орській фортеці" (1939, Державний музей українського образотворчого мистецтва в Києві), "Т. Г. Шевченко серед селян" (1939, ДМШ), "Т. Г. Шевченко у Енгельгардта", "Маленький Тарас слухає оповідання діда", "Т. Г. Шевченко і його земляк Обеременко" (усі — 1961, ДМШ), "Малий Тарас слухає свого діда Якима" (1964). Ще один уродженець Новогеоргіівська — Кодьєв Петро Іванович також багато працював над образами Шевченка. У Світловодському міському краєзнавчому музеї зберігається ескіз до його полотна "Повернення Шевченка із заслання".
Світловодський художник-медальєр В’ячеслав Попов - автор ста ювілейних та інших медалей. Дев’ять його творів зберігаються в монетному кабінеті Ермітажу, ввійшли до світових каталогів медалей, експонувалися в багатьох країнах світу. Дві медалі, присвячені Шевченку художник виконав для Черкаського музею Кобзаря.
У мальовничому куточку старовинного козацького села Табурища проживає праправнучка Тараса Шевченка — Вікторія Лавріненко. Вже майже два століття з вуст в уста нащадками великого роду Тараса Григоровича передаються незабутні спогади про їхнього знаного в усьому світі легендарного родича.
Тарас Шевченко об’їздів чимало міст і сіл України. На початку вересня 1843 року він вирушив з Яготина в омріяні краї запорозького козацтва. Є відомості, що його подорож проходила землями нашого краю. Невиключно, що він був у Новогеоргіївську. Дослідник Петро Володимирович Жур на підставі поштового дорожника встановив найкоротший шлях його подорожі: Звенигородка — Шпола — Черкаси — Чигирин. Далі дорога переривалася до Новогеоргіївська. Потім знову йшов поштовий тракт: Павлишинська — Верхньодніпровськ — Катеринослав — Канцерополь — Нікополь — Покровське. Виявляється, Тарас подорожував нашим краєм! Можливо, навіть побував у Новогеоргіївську.
Отже, наш рідний край нерозривно пов’язаний з генієм українського народу Тарасом Григоровичем Шевченко: у творчості видатних земляків, у топоніміці нашого міста, у пам’яті жителів Світловодська.
Галина Смірнова,
керівник краєзнавчого клубу "Пошук" ЗШ І-ІІІ ст. №2
Фото: telegrafua.com
На території Міського парку культури і відпочинку ім. Т.Г.Шевченка, біля центрального входу, встановлений пам’ятник генію українського народу. Автори пам’ятника — наші земляки, кіровоградці: скульптор Аркадій Юхимович Мацієвській та архітектор Анатолій Лук’янович Губенко. Згідно державного реєстру нерухомих пам’яток України датою встановлення вважається 1978 рік. До цього року про Тараса жителям міста нагадувала лише дошка біля входу до парку. Пам’ятник був взятий під охорону 25.06.1982 року. У 1978 році біля центрального входу до парку була встановлена металева консольна арка у стилі конструктивізму, оздоблена рифленими алюмінієвими плитками та модними на той час світильниками.
Зараз топонімічна Шевченкініана нашого міста вже не така велика як раніше: вулиця Шевченка, Шевченківський мікрорайон та Міський парк культури і відпочинку ім. Т.Г.Шевченка. Але є ще поезії, пісні, рушники, карти наших земляків. Є в місті навіть "світловодський" рід Шевченка.
Український художник Григорій Антонович Бондаренко - уродженець Новогеоргіївська. Кращі твори — рисунки олівцем і літографії. Провідною темою у мистецтві Григорія Бондаренка була шевченківська. Він автор літографій "Т. Г. Шевченко в Орській фортеці" (1939, Державний музей українського образотворчого мистецтва в Києві), "Т. Г. Шевченко серед селян" (1939, ДМШ), "Т. Г. Шевченко у Енгельгардта", "Маленький Тарас слухає оповідання діда", "Т. Г. Шевченко і його земляк Обеременко" (усі — 1961, ДМШ), "Малий Тарас слухає свого діда Якима" (1964). Ще один уродженець Новогеоргіівська — Кодьєв Петро Іванович також багато працював над образами Шевченка. У Світловодському міському краєзнавчому музеї зберігається ескіз до його полотна "Повернення Шевченка із заслання".
Світловодський художник-медальєр В’ячеслав Попов - автор ста ювілейних та інших медалей. Дев’ять його творів зберігаються в монетному кабінеті Ермітажу, ввійшли до світових каталогів медалей, експонувалися в багатьох країнах світу. Дві медалі, присвячені Шевченку художник виконав для Черкаського музею Кобзаря.
У мальовничому куточку старовинного козацького села Табурища проживає праправнучка Тараса Шевченка — Вікторія Лавріненко. Вже майже два століття з вуст в уста нащадками великого роду Тараса Григоровича передаються незабутні спогади про їхнього знаного в усьому світі легендарного родича.
Тарас Шевченко об’їздів чимало міст і сіл України. На початку вересня 1843 року він вирушив з Яготина в омріяні краї запорозького козацтва. Є відомості, що його подорож проходила землями нашого краю. Невиключно, що він був у Новогеоргіївську. Дослідник Петро Володимирович Жур на підставі поштового дорожника встановив найкоротший шлях його подорожі: Звенигородка — Шпола — Черкаси — Чигирин. Далі дорога переривалася до Новогеоргіївська. Потім знову йшов поштовий тракт: Павлишинська — Верхньодніпровськ — Катеринослав — Канцерополь — Нікополь — Покровське. Виявляється, Тарас подорожував нашим краєм! Можливо, навіть побував у Новогеоргіївську.
Отже, наш рідний край нерозривно пов’язаний з генієм українського народу Тарасом Григоровичем Шевченко: у творчості видатних земляків, у топоніміці нашого міста, у пам’яті жителів Світловодська.
Галина Смірнова,
керівник краєзнавчого клубу "Пошук" ЗШ І-ІІІ ст. №2
Фото: telegrafua.com
