АТБ уже ввійшло. От тільки із землею довкола не дуже виходить
За словами Сергія Солодовника, одного з власників будівлі колишнього кінотеатру ім. Т.Г.Шевченка, на площах якого незабаром постане супермаркет АТБ, деякі тутешні депутати та чиновники просто наповал вражають своєю некомпетентністю і неадекватністю.Швидше блискавки місто облетіла чутка: на Спецстрої, у колишньому "кінотеатрі Шевченка" з’явиться АТБ! Невже те саме АТБ, що хотіло років з п’ять тому збудувати навпроти Райлікарні свою торговельну точку? Адже відомо, чим то хотіння закінчилось — різким спротивом тодішнього депутатського корпусу та мітингами обуреної "громадськості" і довелося тоді бідним АТБістам швиденько "змотувати вудочки"…
^ Реклама ^— На що вони нині розраховують? — поцікавились ми у Солодовника, підприємству якого належить понад півтори тисячі квадратних метрів колишнього кінотеатру на Лєніна, 43 і де ось-ось постане супермаркет АТБ.
— Все тече, все змінюється. Думаю, керівництво цієї торговельної мережі, прораховуючи доцільність повторної спроби входження у наше місто, припустило, що у Світловодська зараз вже інші керівники, інші депутати…
— Якщо порівнювати сьогодення із тодішньої "антиАТБешною" кампанією, виходить, що їхні аналітики не помилилися: щось таки змінилось у "нашому королівстві" і свідчення тому — відносна "безшумність" цього разу входження АТБ на наші терени.
— Дуже би хотілось у це вірити. Але зазначу, що нинішня, як ви сказали, "безшумність" входження АТБ пов’язана передовсім із різницею між тодішньою і теперішньою спробами. Тоді вони розраховували будуватись на майданчику навпроти районної лікарні. А для цього треба було отримувати дозвіл на будівництво від міської ради з її потужнім тодішнім торговельним лоббі, яке і підняло отой протестний шквал, прикривши свій вузький бізнесовий інтерес байками про рекреаційні зони та про турботу за спокій світловодців. Цього разу АТБ просто взяло в оренду площі колишнього кінотеатру, який належить від 2001 року нашому підприємству. Для цього знадобився лиш дозвіл на реконструкцію приміщення, який отримати від наших депутатів було нескладно.
— А як, цікаво, ви заволоділи такими чималенькими площами?
— Системна криза 90-х років позначилась, зокрема, і на кіноіндустрії. Відтак і "кінотеатр Шевченка", будівля якого перебувала на балансі Світловодського району, більше 10 років не виконував прямих своїх функцій. Коштів на її утримання у району весь час бракувало. Щоб не перетворити її на руїну остаточно, район вирішив її позбутися шляхом продажу — так наше підприємство і стало власником даної будівлі. Зважте і на те, що купили ми її не за якимись там "блатними" цінами — на ті гроші тоді у Світловодську можна було придбати 20-30 квартир. Таким чином для міста було збережено цю споруду у належному стані. Звісно, вона не використовувалась за своїм прямим призначенням — утримувати кінотеатри навіть у великих містах не вельми рентабельно. А у Світловодську — й поготів. Тому приміщення кінотеатру здавались в оренду під офісні або торговельні точки в очікуванні, що рано чи пізно його площами зацікавиться якийсь крупний інвестор. Але це, зазначу, були майже марні сподівання — ставлення міської влади до входження у місто крупних торговельних мереж та інших серйозних бізнес-структур набуло всеукраїнської "слави"…
— Ну, будемо сподіватись, все вже у минулому. Тож, коли АТБ у "кінотеатрі Шевченка" прийме своїх перших покупців?
— За розрахунками — на кінець червня-початок липня. Але підозрюю, що строки таки зазнають коригувань.
— Оце тобі й на! Що, знов щось наші бюрократи утнули, чи вже АТБешники не встигають?
— Ні, по лінії АТБ — все гаразд. Супермаркет буде, як-то кажуть, за будь-якої погоди. А от окремі чиновники міської влади продовжують і надалі вражати своєю неадекватністю, а подекуди — й відвертою некомпетентністю. Цього разу "ступор" виник із землею довкола. Річ у тім, що згідно нормативів, на 20 квадратних метрів торговельної площі потрібно для паркування одне машино/місце. Пов’язано це з тим, щоб автівки покупців, службовий транспорт тощо не утворювали пробок. Відтак, враховуючи площі даного приміщення, нам потрібно 50 таких машино/місць. Нині ж ми маємо їх лиш сім. Уявляєте, яке очікується скупчення, особливо, у години "пік" чи у передсвяткові дні. Тому ми зацікавились тисячею квадратних метрів навколишньої землі позаду і ліворуч від будівлі (якщо повернутися до неї лицем). Крім цього зважте на те, що згідно плану її благоустрою, тут окрім місць для паркування, планується розмістити квітники, сучасний дитячий майданчик та висадити понад 40-ка декоративних зелених насаджень.
— Знаю, знаю той пустир з "плантаціями" амброзії і покинутими кимось "ще при німцях" залізобетонними блоками та смердючими сміттєвими контейнерами. То, що наші власті не хочуть аж ніяк позбуватися такої "краси"?
— Здається, що так. Між іншим, у цьому (найближчому) будинку проживає один депутат міськради, яка заявила, що не допустить означеного благоустрою цієї території — мовляв, машини гудітимуть і чадітимуть. І це — у 30 метрах від її будинку! Враження таке, що вона та їй подібні дбають передовсім про себе, а не про своїх виборців, які, завдяки таким обранцям вимушені купувати продукти харчування за найвищими в Україні цінами в рідному Світловодську, або ж їздити скуплятися до супермаркетів сусіднього Кременчука…
Як тут не згадати про катавасію із будівництвом у торці цього будинку магазину "Ніколь" — тоді також "возмущєнная абщєствєнность" вимагала припинити реконструкцію квартири на першому поверсі під магазин і облагородження з десяток квадратних метрів прибудинкової території поряд. І що сьогодні? У порівнянні з тим неподобством, де і вдень можна ногу було зламати, нині та місцина освітлюється, заасфальтована. А дехто із мешканців того будинку там нерідко паркують свої авто. Цікаво, чи не ті, хто так відчайдушно протестував?..
Та й чиновники наші так і випромінюють свою "компетентність". Наприклад, в управлінні економіки "умудрилися" кваліфікувати оті тисячу "квадратів" як землю комерційного призначення. Яке в біса комерційне призначення землі, на благоустрій якої потрібно витратити близько півмільйона гривень!? Чи АТБ буде стягувати з покупців плату за паркування їхніх автівок? Чи братиме гроші з мамочок, які гулятимуть із своїми дітками на сучасному затишному дитячому майданчику поряд? Інакше, як чиновницьким маразмом, це і не назвеш.
Справедливості ради, треба відмітити, що чимало депутатів, навіть, насмілюсь припустити, що мабуть більшість із них, все ж відповідально ставляться до потреб своїх виборців — схвально сприйняли і появу у місті АТБ, і проти виділення землі для його більш зручної і якісної роботи не заперечують. Але, на жаль, їхні недалекоглядні колеги просто змушують їх брати участь у пустопорожніх дискусіях. А дорогоцінний час, між тим, втрачається!
Та, як би там не було, повторюю, АТБ все одно у нас запрацює, як і запрацюють інші господарчі суб’єкти, які орендуватимуть другий поверх цієї споруди (а це — ще більше нових робочих місць). І я впевнений, ота депутат, яка так активно пручається виділенню землі для обслуговування, якщо і доб’ється свого сьогодні — завтра буде просто вимушена ініціювати повернення до цього питання, коли, позбавлені цивілізованого паркування біля супермаркету автомобілі вже насправді шумітимуть і чадітимуть під вікнами її будинку.
— Що ж, охайна автостоянка, а головне — зелені насадження та дитячий майданчик… Було би геть непогано. Чи ви настільки розлючені, що вже не повернетесь ніколи до цього благоустрою, навіть тоді, коли наші обранці вас умовлятимуть це зробити?
— Чому так категорично? І умовляти мене треба, просто — не треба заважати. А головне, всім нам вже час усвідомити: Світловодськ — наш спільний дім. Тож, невже нам не хочеться, щоб було в нім світло, затишно і комфортно?
Віталій АСАУЛЕНКО
Фото автора
— Все тече, все змінюється. Думаю, керівництво цієї торговельної мережі, прораховуючи доцільність повторної спроби входження у наше місто, припустило, що у Світловодська зараз вже інші керівники, інші депутати…
— Якщо порівнювати сьогодення із тодішньої "антиАТБешною" кампанією, виходить, що їхні аналітики не помилилися: щось таки змінилось у "нашому королівстві" і свідчення тому — відносна "безшумність" цього разу входження АТБ на наші терени.
— Дуже би хотілось у це вірити. Але зазначу, що нинішня, як ви сказали, "безшумність" входження АТБ пов’язана передовсім із різницею між тодішньою і теперішньою спробами. Тоді вони розраховували будуватись на майданчику навпроти районної лікарні. А для цього треба було отримувати дозвіл на будівництво від міської ради з її потужнім тодішнім торговельним лоббі, яке і підняло отой протестний шквал, прикривши свій вузький бізнесовий інтерес байками про рекреаційні зони та про турботу за спокій світловодців. Цього разу АТБ просто взяло в оренду площі колишнього кінотеатру, який належить від 2001 року нашому підприємству. Для цього знадобився лиш дозвіл на реконструкцію приміщення, який отримати від наших депутатів було нескладно.
— А як, цікаво, ви заволоділи такими чималенькими площами?
— Системна криза 90-х років позначилась, зокрема, і на кіноіндустрії. Відтак і "кінотеатр Шевченка", будівля якого перебувала на балансі Світловодського району, більше 10 років не виконував прямих своїх функцій. Коштів на її утримання у району весь час бракувало. Щоб не перетворити її на руїну остаточно, район вирішив її позбутися шляхом продажу — так наше підприємство і стало власником даної будівлі. Зважте і на те, що купили ми її не за якимись там "блатними" цінами — на ті гроші тоді у Світловодську можна було придбати 20-30 квартир. Таким чином для міста було збережено цю споруду у належному стані. Звісно, вона не використовувалась за своїм прямим призначенням — утримувати кінотеатри навіть у великих містах не вельми рентабельно. А у Світловодську — й поготів. Тому приміщення кінотеатру здавались в оренду під офісні або торговельні точки в очікуванні, що рано чи пізно його площами зацікавиться якийсь крупний інвестор. Але це, зазначу, були майже марні сподівання — ставлення міської влади до входження у місто крупних торговельних мереж та інших серйозних бізнес-структур набуло всеукраїнської "слави"…
— Ну, будемо сподіватись, все вже у минулому. Тож, коли АТБ у "кінотеатрі Шевченка" прийме своїх перших покупців?
— За розрахунками — на кінець червня-початок липня. Але підозрюю, що строки таки зазнають коригувань.
— Оце тобі й на! Що, знов щось наші бюрократи утнули, чи вже АТБешники не встигають?
— Ні, по лінії АТБ — все гаразд. Супермаркет буде, як-то кажуть, за будь-якої погоди. А от окремі чиновники міської влади продовжують і надалі вражати своєю неадекватністю, а подекуди — й відвертою некомпетентністю. Цього разу "ступор" виник із землею довкола. Річ у тім, що згідно нормативів, на 20 квадратних метрів торговельної площі потрібно для паркування одне машино/місце. Пов’язано це з тим, щоб автівки покупців, службовий транспорт тощо не утворювали пробок. Відтак, враховуючи площі даного приміщення, нам потрібно 50 таких машино/місць. Нині ж ми маємо їх лиш сім. Уявляєте, яке очікується скупчення, особливо, у години "пік" чи у передсвяткові дні. Тому ми зацікавились тисячею квадратних метрів навколишньої землі позаду і ліворуч від будівлі (якщо повернутися до неї лицем). Крім цього зважте на те, що згідно плану її благоустрою, тут окрім місць для паркування, планується розмістити квітники, сучасний дитячий майданчик та висадити понад 40-ка декоративних зелених насаджень.
— Знаю, знаю той пустир з "плантаціями" амброзії і покинутими кимось "ще при німцях" залізобетонними блоками та смердючими сміттєвими контейнерами. То, що наші власті не хочуть аж ніяк позбуватися такої "краси"?
— Здається, що так. Між іншим, у цьому (найближчому) будинку проживає один депутат міськради, яка заявила, що не допустить означеного благоустрою цієї території — мовляв, машини гудітимуть і чадітимуть. І це — у 30 метрах від її будинку! Враження таке, що вона та їй подібні дбають передовсім про себе, а не про своїх виборців, які, завдяки таким обранцям вимушені купувати продукти харчування за найвищими в Україні цінами в рідному Світловодську, або ж їздити скуплятися до супермаркетів сусіднього Кременчука…
Як тут не згадати про катавасію із будівництвом у торці цього будинку магазину "Ніколь" — тоді також "возмущєнная абщєствєнность" вимагала припинити реконструкцію квартири на першому поверсі під магазин і облагородження з десяток квадратних метрів прибудинкової території поряд. І що сьогодні? У порівнянні з тим неподобством, де і вдень можна ногу було зламати, нині та місцина освітлюється, заасфальтована. А дехто із мешканців того будинку там нерідко паркують свої авто. Цікаво, чи не ті, хто так відчайдушно протестував?..
Та й чиновники наші так і випромінюють свою "компетентність". Наприклад, в управлінні економіки "умудрилися" кваліфікувати оті тисячу "квадратів" як землю комерційного призначення. Яке в біса комерційне призначення землі, на благоустрій якої потрібно витратити близько півмільйона гривень!? Чи АТБ буде стягувати з покупців плату за паркування їхніх автівок? Чи братиме гроші з мамочок, які гулятимуть із своїми дітками на сучасному затишному дитячому майданчику поряд? Інакше, як чиновницьким маразмом, це і не назвеш.
Справедливості ради, треба відмітити, що чимало депутатів, навіть, насмілюсь припустити, що мабуть більшість із них, все ж відповідально ставляться до потреб своїх виборців — схвально сприйняли і появу у місті АТБ, і проти виділення землі для його більш зручної і якісної роботи не заперечують. Але, на жаль, їхні недалекоглядні колеги просто змушують їх брати участь у пустопорожніх дискусіях. А дорогоцінний час, між тим, втрачається!
Та, як би там не було, повторюю, АТБ все одно у нас запрацює, як і запрацюють інші господарчі суб’єкти, які орендуватимуть другий поверх цієї споруди (а це — ще більше нових робочих місць). І я впевнений, ота депутат, яка так активно пручається виділенню землі для обслуговування, якщо і доб’ється свого сьогодні — завтра буде просто вимушена ініціювати повернення до цього питання, коли, позбавлені цивілізованого паркування біля супермаркету автомобілі вже насправді шумітимуть і чадітимуть під вікнами її будинку.
— Що ж, охайна автостоянка, а головне — зелені насадження та дитячий майданчик… Було би геть непогано. Чи ви настільки розлючені, що вже не повернетесь ніколи до цього благоустрою, навіть тоді, коли наші обранці вас умовлятимуть це зробити?
— Чому так категорично? І умовляти мене треба, просто — не треба заважати. А головне, всім нам вже час усвідомити: Світловодськ — наш спільний дім. Тож, невже нам не хочеться, щоб було в нім світло, затишно і комфортно?
Віталій АСАУЛЕНКО
Фото автора
