Біографія:

Микола Владиславович Логвиненко народився 22 серпня 1985 року в місті Новограді-Волинському (нині — Звягель) Житомирської області. Згодом його родина переїхала до села Павлівки. Здобув професію зварювальника у Професійно-технічному училищі №5 міста Світловодська.

Мав досвід служби в зоні проведення АТО, а після початку повномасштабної війни, у травні 2022 року, знову став на захист України. Служив у 3-й мотопіхотній роті 34-го батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади, у складі спецпідрозділу «ХОРТ», у званні старшого солдата, гранатометником.

За сумлінну службу в 2015 році був нагороджений нагрудним знаком «За зразкову службу».

18 червня 2022 року зник безвісти під час бою поблизу населеного пункту Тошківка Луганської області. Пізніше було підтверджено, що саме того дня Микола загинув.

Миколу згадують як добру, щиру людину, вірного друга, готового завжди прийти на допомогу. Любив готувати, рибалити, був людиною совісті та великої гідності.

У Миколи Владиславовича залишилися дружина, двоє братів: один продовжує військову службу, інший — інвалід війни.

Поховали Героя 30 червня 2025 року в місті Світловодську.