Поминки на Дмитра
Восьмого листопада православ'я відзначає День святого великомученика Димитрія Солунського. Субота ж перед цим днем прилучена церквою до так званих батьківських поминальних суббот і називається Димитрівською. Церква Христова молиться за померлих, особливо в перші дні після смерті фізичного тіла, та в дні загального поминання спочилих. Християни моляться за своїх близьких на третій, дев'ятий і сороковий дні, а також в дні роковин їхньої смерті. Крім цього, визначено поминати "православних воїнів, що за віру і батьківщину життя на полі бою поклали" в суботу перед днем великомученика Димитрія Солунського та в день Усікновення глави Івана Хрестителя. З часом Димитрівська субота стала всезагальною батьківською поминальною, тому в цей день православні християни поминають усіх своїх спочилих родичів так само, як і в інші "родительські" поминання.
^ Реклама ^
Настоятель церкви Петра і Павла, кандидат богословських наук о. Олег Тарахненко з цього приводу розповідає:
– Звичай творити молитви, приносити жертви і дари за померлих у християнській церкві існує з часів Апостольських. В усіх літургіях ми обов'язково зустрічаємо молитви за спочилих. Бо молитва – це головна неоціненна допомога живих тим, хто відійшов у Вічність. Святитель Іоанн Златоуст говорив, що потрібно старатися наскільки це можливо допомагати спочилим замість сліз, замість ридань, замість пишних гробниць нашими про них молитвами, милостинями та пожертвуваннями, щоб і їм і нам отримувати обітовані блага.
У наступну суботу православні прийдуть до храмів, щоб разом помолитися про померлих рідних та близьких людей. Бог дуже хоче, щоб ми були помічниками один для одного і в житті, і після смерті. Як же сумно тим спочилим, кого забувають, позбавляючи їх радості оновлення і прощення їхніх гріхів Господом.
Згадаймо ж про близьких людей, котрі пішли від нас у Вічність! Вони пішли, а любов і вдячність до них залишилася з нами. Подумаємо і помолимося за хрещених і православних, вони цього потребують.
Підготувала Тетяна ДРОЗДОВА.
– Звичай творити молитви, приносити жертви і дари за померлих у християнській церкві існує з часів Апостольських. В усіх літургіях ми обов'язково зустрічаємо молитви за спочилих. Бо молитва – це головна неоціненна допомога живих тим, хто відійшов у Вічність. Святитель Іоанн Златоуст говорив, що потрібно старатися наскільки це можливо допомагати спочилим замість сліз, замість ридань, замість пишних гробниць нашими про них молитвами, милостинями та пожертвуваннями, щоб і їм і нам отримувати обітовані блага.
У наступну суботу православні прийдуть до храмів, щоб разом помолитися про померлих рідних та близьких людей. Бог дуже хоче, щоб ми були помічниками один для одного і в житті, і після смерті. Як же сумно тим спочилим, кого забувають, позбавляючи їх радості оновлення і прощення їхніх гріхів Господом.
Згадаймо ж про близьких людей, котрі пішли від нас у Вічність! Вони пішли, а любов і вдячність до них залишилася з нами. Подумаємо і помолимося за хрещених і православних, вони цього потребують.
Підготувала Тетяна ДРОЗДОВА.
