Біографія:

Іванушко Олександр Іванович народився 13 квітня 1982 року у м. Світловодську Кіровоградської обл.

Закінчив Світловодську середню школу №?7, згодом навчався в Професійно-технічному училищі №5 м. Світловодська. У 2005 закінчив льотну академію Національного авіаційного університету м. Кропивницький, фах авіадиспетчер.

Ще зі шкільних років Олександр захоплювався футболом. Наполегливо тренувався і невдовзі став класним воротарем. Грав у командах дитячої спортивної школи, команді міста Світловодська, футбольній команді "Ікар"Державної льотної академії України. У складах цих команд був безпосереднім учасником і переможцем багатьох футбольних турнірів різних рівнів у тому числі міжнародних по лінії УкрАероРуху. Неодноразово визнавався кращим воротарем міста Світловодська. Жив футболом. Завжди казав, що футбол — це справа всього його життя.

Після закінчення льотної академії деякий час працював у місті Дніпро. Потім повернувся до рідного Світловодська. Розпочалося будівництво Світловодського річкового термінала. Й Олександр брав участь у будівництві, а по закінченні будівельних робіт залишився працювати на терміналі на провідних посадах: оператор комплексу, майстер зміни.

Герой був мобілізований 19 червня 2022 р. та, на жаль, серце мужнього захисника зупинилось 4 березня 2023 р. в результаті артилерійського обстрілу противника та стрілецького бою в районі н.п. Бахмут Донецької області.

19 червня 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ в десантно — штурмові війська. Початкову військову підготовку проходив у Великій Британії. Після закінчення — фронт — передова — нуль на Лиманському напрямку в районі Богородичного за військовою спеціальністю: гранатометник.

Дуже жорсткі бої… російсько-фашистські війська з великою чисельною перевагою в живій силі й особливо в кількості артилерії, танків та авіації були зупинені на цьому рубежі нашими залізними воїнами, серед яких був і Олександр Іванушко. А невдовзі розбиті і відкинуті за місто Лиман.

Після цього — ротація штурмових підрозділів, організація нових бригад ДШВ, відточування бойової майстерності, вивчення нових методів ведення бойових дій за зразком військ НАТО.

Маючи досвід безпосереднього учасника бойових дій Олександр допомагав побратимам (особливо новачкам) якнайшвидше засвоїти військові навички, щоби потім на полі бою ефективно знищувати ворога — підлих кацапів.

Й ось знову Донбас — місто — фортеця Бахмут… Знову жорстокі бої… Ворог лютує, у тупій кацапській упертості по трупах своїх орків лізе вперед…
4 березня 2023 року в результаті масованого обстрілу ворожої артилерії та запеклого стрілецького бою Олександр Іванушко був смертельно поранений.
Побратими ще живого винесли до машини, щоб відвезти в медсанбат… Не довезли… Поранення важке — не сумісне із життям… Серце Олександра перестало битися…

9 березня 2023 року місто прощалося зі своїм героєм… На траурній церемонії прощання та поховання Олександра було багато людей. Були присутні спортсмени — футболісти команди м. Світловодська, а також приїхали з-під Бахмута побратими — товариші по службі, щоб віддати шану та провести в останню путь Олександра.

При похованні побратими сказали: — Олександр серед нас був найкращим…, як і в житті — воротарем… солдатом… побратимом… другом — надійним, чесним, щирим…