Родина Веніаміна та Тетяни Клічуків живуть за покликом серця
Молоде та енергійне подружжя з мальовничого Світловодська — тридцятидворічний Веніамін Клічук та його тридцятичотирьохрічна дружина Тетяна є активними жителями міста. Створивши громадську організацію "Культурно-громадський центр Айшифт", вони проводять багато цікавих заходів для молоді: організовують кіноперегляди з обговоренням, музичні квартирники, концерти, майстер-класи та багато інших заходів, що сприяють об’єднанню та формуванню цінностей у молоді. Мають двох дітей — сина Матфея (9 років) та доньку Маріам (3 роки), окрім того є патронатними вихователями — опікуються дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Малою Батьківщиною для Веніаміна є місто Київ, там пройшло його дитинство і юність, там навчався два роки у виші на інженера-теплоенергетика, згодом покинув вчитися, бо не розгледів свого майбутнього у цій професії. Натомість обрав навчання у біблійному коледжі Хіллсонг. Церква стала місцем зустрічі з майбутньою дружиною — світловодчанкою Тетяною. Дівчина після отримання спеціальності кухара у Світловодську поїхала продовжити навчання на технолога молочної промисловості. Від Тетяни Веніамін вперше дізнався про Світловодськ. А коли одружилися, то вирішили будувати майбутнє саме в цьому місті.
— Я не планував покидати Київ, але сприйняв це місією від Бога, — пояснив Веніамін, — вже у Світловодську зрозумів, що хочу служити молоді та підліткам. Першим заходом, який я організував, став велоквест, потім разом з дружиною допомагали Світловодському міськрайонному благодійному фонду "Міст надії", який опікується дітьми та підлітками з неблагополучних сімей. Придбання мультимедійного проектору стало у нагоді для реалізації наступної ідеї — "Вечорів на фонтані" з переглядом кінофільмів та обговоренням. Наша ідея користується популярністю, адже підлітки можуть разом з нами та своїми друзями відпочивати на свіжому повітрі безплатно. Приходили усі охочі, ми знайомилися, спілкувалися, зібрали у свою команду багато постійних відвідувачів. З подібними кінофільмами та мультфільмами їздили по селах Світловодського району. Завдяки Львівській освітній фундації (ЛОФ) та фонду Ginger UCEF нам вдалося виграти грант на проведення кінокафе і придбання звукових колонок. За що дуже вдячний організаторам цього проекту.
Веніамін та Тетяна знаходили таких самих як вони ентузіастів — готували концерти, робили з підлітками пантоніму, проводили благодійні поїздки до дитячих будинків та інтернатів. Молодь настільки була рада подібному спілкуванню, що усі навіть горіхи лузали декілька років поспіль, аби потім виручити кошти на певні організаційні потреби.
— Є багато прикладів, коли ми допомагали молодим людям здійснити свою мрію — пригадує Веніамін. — Каріна Грекова мріяла стати хореографом, то ми запропонували її спробувати себе в цій ролі і надали змогу підготувати мюзикл у міському Палаці культури. Допомагали організувати секцію з американського футболу Давиду Курдогляну і вважаю себе причетним до того, що хлопець поїхав до Києва аби отримати освіту тренера і зараз грає за київську команду з американського футболу. Матвею Печеному допомогли організувати підлітковий турнір з дворового футболу, зараз разом з ним збираємо кошти на оновлення огорожі дворового футбольного поля. Охочим навчитися грати на гітарі надав свій музичний інструмент, для тих, хто хотів фотографувати — об’єктив. Прикладів багато, і усі позитивні. Важливим проектом для мене особисто зараз є створення скейт-парку у Світловодську. Для цього треба побудувати елементи скейпарку для початківців, котрі кататимуться на велосипедах, роликах, скейтах і самокатах. Для здійснення ідеї потрібно рівне асфальтне або бетонне покриття і 20 тис. гривень. Окрім цього працюю над розширенням діяльності ГО "Культурно-громадський центр Айшифт", бо є потреба у більшому приміщенні.
Життя родини Клічуків вирувало яскравими подіями, які вони поєднували із буденними справами. Веніамін у минулому працював на будівництві, зараз — відеооператором на замовлення та займається соціальною роботою. Тетяна в минулому кухар. Наразі займається дітьми вдома, адже нарешті здійснилася мрія подружжя, яка виникла ще до одруження — піклуватися про дітей, які не мають належного догляду власних батьків. Про те, коли саме будуть готові взяти на себе відповідальність за виховання прийомних дітей, не знали. Вирішили усе обставини, про які розповіла Тетяна:
— Перебуваючи з донечкою у лікарні, я познайомилася з дітьми, які тимчасово знаходилися там, і думка про їхнє скрутне становище не полишала. У той час Веніамін дізнався про послугу патронату, ми проконсультувалися у фахівців та пройшли навчання у Кропивницькому. І от вже майже рік є патронатними вихователями. Нещодавно під нашою опікою чотири місяці перебувала дворічна дівчинка. До неї було двоє дітей — трьох та чотирнадцяти років, які жили з нами два місяці, а зараз знову повернулися в нашу родину, бо так склалися їхні життєві обставини. Дітям подобається у нас, вони не завжди розуміють, чому мають повертатися додому. Але ми пояснюємо і стараємося, щоб для дитини розлучення з нами не було травмою. Нам хочеться бути наставниками для дітей та підлітків, але за короткий час перебування в нашій родині змінити їхню свідомість важко. Для цього треба набагато більше часу. Саме тому на подальше плануємо створити прийомну родину, а тоді подумаємо і про дитячий будинок сімейного типу.
Подружжя розповіло, що інколи потребують підтримки у вихованні дітей від своїх батьків — Анни Петрівни Клічук, Ніни Олексіївни та Михайла Івановича Серікових, які при потребі із задоволенням приходять провести деякий час з онуками та патронатними дітьми, за що їм безмежно вдячні.
Родина Клічуків хоч і закликає світловодців ставати патронатними вихователями, але з власного досвіду розуміє, що справа нелегка і не кожному під силу з нею справитися. Головними критеріями до батьківського патронату є любов до дітей, терпіння, емоційна стабільність і бажання дарувати тепло та увагу, яких не вистачало дітям у власних сім’ях. Родина Клічуків мріяла давати старт молоді у майбутнє і вже зараз успішно справляється з поставленою метою.
(097) 806 29 82 (Веніамін Клічук)
— Я не планував покидати Київ, але сприйняв це місією від Бога, — пояснив Веніамін, — вже у Світловодську зрозумів, що хочу служити молоді та підліткам. Першим заходом, який я організував, став велоквест, потім разом з дружиною допомагали Світловодському міськрайонному благодійному фонду "Міст надії", який опікується дітьми та підлітками з неблагополучних сімей. Придбання мультимедійного проектору стало у нагоді для реалізації наступної ідеї — "Вечорів на фонтані" з переглядом кінофільмів та обговоренням. Наша ідея користується популярністю, адже підлітки можуть разом з нами та своїми друзями відпочивати на свіжому повітрі безплатно. Приходили усі охочі, ми знайомилися, спілкувалися, зібрали у свою команду багато постійних відвідувачів. З подібними кінофільмами та мультфільмами їздили по селах Світловодського району. Завдяки Львівській освітній фундації (ЛОФ) та фонду Ginger UCEF нам вдалося виграти грант на проведення кінокафе і придбання звукових колонок. За що дуже вдячний організаторам цього проекту.
Веніамін та Тетяна знаходили таких самих як вони ентузіастів — готували концерти, робили з підлітками пантоніму, проводили благодійні поїздки до дитячих будинків та інтернатів. Молодь настільки була рада подібному спілкуванню, що усі навіть горіхи лузали декілька років поспіль, аби потім виручити кошти на певні організаційні потреби.
"Не дарма кажуть, що спільна праця об’єднує", — прийшов до висновку Веніамін і спростував чутки щодо релігійної агітації: "Релігія — це наша особиста справа, яку аж ніяк не пропагуємо у спілкуванні з молоддю міста".
— Є багато прикладів, коли ми допомагали молодим людям здійснити свою мрію — пригадує Веніамін. — Каріна Грекова мріяла стати хореографом, то ми запропонували її спробувати себе в цій ролі і надали змогу підготувати мюзикл у міському Палаці культури. Допомагали організувати секцію з американського футболу Давиду Курдогляну і вважаю себе причетним до того, що хлопець поїхав до Києва аби отримати освіту тренера і зараз грає за київську команду з американського футболу. Матвею Печеному допомогли організувати підлітковий турнір з дворового футболу, зараз разом з ним збираємо кошти на оновлення огорожі дворового футбольного поля. Охочим навчитися грати на гітарі надав свій музичний інструмент, для тих, хто хотів фотографувати — об’єктив. Прикладів багато, і усі позитивні. Важливим проектом для мене особисто зараз є створення скейт-парку у Світловодську. Для цього треба побудувати елементи скейпарку для початківців, котрі кататимуться на велосипедах, роликах, скейтах і самокатах. Для здійснення ідеї потрібно рівне асфальтне або бетонне покриття і 20 тис. гривень. Окрім цього працюю над розширенням діяльності ГО "Культурно-громадський центр Айшифт", бо є потреба у більшому приміщенні.
Життя родини Клічуків вирувало яскравими подіями, які вони поєднували із буденними справами. Веніамін у минулому працював на будівництві, зараз — відеооператором на замовлення та займається соціальною роботою. Тетяна в минулому кухар. Наразі займається дітьми вдома, адже нарешті здійснилася мрія подружжя, яка виникла ще до одруження — піклуватися про дітей, які не мають належного догляду власних батьків. Про те, коли саме будуть готові взяти на себе відповідальність за виховання прийомних дітей, не знали. Вирішили усе обставини, про які розповіла Тетяна:
— Перебуваючи з донечкою у лікарні, я познайомилася з дітьми, які тимчасово знаходилися там, і думка про їхнє скрутне становище не полишала. У той час Веніамін дізнався про послугу патронату, ми проконсультувалися у фахівців та пройшли навчання у Кропивницькому. І от вже майже рік є патронатними вихователями. Нещодавно під нашою опікою чотири місяці перебувала дворічна дівчинка. До неї було двоє дітей — трьох та чотирнадцяти років, які жили з нами два місяці, а зараз знову повернулися в нашу родину, бо так склалися їхні життєві обставини. Дітям подобається у нас, вони не завжди розуміють, чому мають повертатися додому. Але ми пояснюємо і стараємося, щоб для дитини розлучення з нами не було травмою. Нам хочеться бути наставниками для дітей та підлітків, але за короткий час перебування в нашій родині змінити їхню свідомість важко. Для цього треба набагато більше часу. Саме тому на подальше плануємо створити прийомну родину, а тоді подумаємо і про дитячий будинок сімейного типу.
Подружжя розповіло, що інколи потребують підтримки у вихованні дітей від своїх батьків — Анни Петрівни Клічук, Ніни Олексіївни та Михайла Івановича Серікових, які при потребі із задоволенням приходять провести деякий час з онуками та патронатними дітьми, за що їм безмежно вдячні.
Родина Клічуків хоч і закликає світловодців ставати патронатними вихователями, але з власного досвіду розуміє, що справа нелегка і не кожному під силу з нею справитися. Головними критеріями до батьківського патронату є любов до дітей, терпіння, емоційна стабільність і бажання дарувати тепло та увагу, яких не вистачало дітям у власних сім’ях. Родина Клічуків мріяла давати старт молоді у майбутнє і вже зараз успішно справляється з поставленою метою.
(097) 806 29 82 (Веніамін Клічук)