Можна сказати, що займається дослідницькою роботою Тимур з дитсадка. Побачила у хлопця схильність до дослідництва і його перша вчителька Людмила Мельник та розповіла про обдарованого школяра учительці біології Олені Турчиній:



Спочатку, у 6 класі, учень робив реферативні роботи з природи, розповідав однокласникам, як працює травна система людини, а у своїх перших дослідах розчиняв рибу. У 9 класі разом з Оленою Вікторівною вони представили три великі досліди, робота над кожним з яких мала різну тривалість у часі. Видовищна науково-дослідницька робота "Вплив кока-коли на зубну емаль" наочно показує, чому варто обирати здоровий спосіб життя: усі, хто побачив презентацію досліду в школі та під час семінару директорів шкіл міста, впевнилися у шкідливості штучних напоїв. Робота тривала півроку, матеріалом для дослідів стали молочні зуби самого Тимура, які він пожертвував для дослідів, а також свіжа свиняча печінка. У своїй другій роботі Тимур близько року вивчав, як поводить себе крес-салат у різних середовищах. Роботою, що принесла учневі перемогу на Всеукраїнському біологічному форумі учнівської та студентської молоді "Дотик природи", який проводили Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді спільно з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, — стала "Штучна екосистема мурах". З нею світловодський дев’ятикласник посів ІІІ місце, причому І місце посіли студенти Київського медуніверстету, на ІІ місці були студенти І курсу аграрного університету, третє місце теж розділили декілька дослідників з вишів, а також Тимур. Це всього третя й одразу така рейтингова перемога в житті юного науковця.

Для проведення дослідів з комахами батьки купили сину формікарій (екосистему) — мурашник, у якому завели мурах. Мурах слід було поїти за часом, підвищувати/понижувати температуру повітря, вивчати, наприклад, за яких умов і за якої температури вони починають і припиняють розмножуватися. Робота тривала 2 роки, з контрольним спостереженням кожні 4 місяці, по кожній стадії розвитку комах Тимур складав звіт. Усі досліди скеровувала Олена Турчина, оскільки учень такого віку ще не володіє рядом компетентностей, щоб самостійно спланувати свою роботу. У результаті дослідження школяр з’ясував, що мурахи мають колективний устрій, дізнався, як боротися з цими комахами у приміщеннях, а також упевнився в тому, що хітин, з якого складається хітиновий покрив мурах, дуже корисний для підтримки імунітету як імуномодулятор (саме тому у східних країнах їдять павуків, мурах та інших комах). Олена Вікторівна з Тимуром спробували в тепличних умовах розводити мурах для поїдання, вигодовуючи їх стерильними мухами, яких замовляли через інтернет, щоб не заразити колонію мурах яким-небудь бактеріальним захворюванням.



Учителька біології Олена Турчина має 25 років педагогічного стажу, є вчителькою вищої категорії, кожного року отримує відзнаки від керівництва за хороші результати роботи. Олена Вікторівна до всього займається з обдарованими дітьми: працює на факультативі з біології з творчою групою учнів, серед яких Тимур. Факультатив відвідують 16 учнів 6-9 класів, між якими здоровий дух суперництва: вони хочуть виграти одне в одного тестування, знайти якомога більше нового і цікавого. Займаються школярі в одному з двох кабінетів інформатики, який дирекція школи, зокрема директорка Валентина Плітко, виділяє для факультативних занять з біології. На думку Олени Вікторівни, поєднання знань з інформаційно-комп’ютерними технологіями — це шлях до успіху. Щороку її вихованці — це, зокрема, Олександр Осика, Денис Васильєв, Дарина Безсмольна, Ашот Вдовиченко — стабільно посідають 2-3 призові місця на олімпіадах міського та обласного рівнів.

Сама ж Олена Турчина теж постійно поглиблює власні знання: закінчивши факультет біології та хімії Харківського державного педінституту ім. Г.С. Сковороди, уже декілька років працює над темою "Реалізація життєвих компетностей", адже в сучасній освіті не можна зупинятися, а знання з біології чи не найбільше стаються у пригоді у дорослому житті: як розміщені органи людини, як діяти в екстренних ситуаціях у разі захворювання — це важливо знати кожному.



— Олено Вікторівно, чому досліджували саме мурах?

— Досліджувати мурах — це мрія Тимура, до того ж вони мало вивчені. Хлопець спостерігав за ними з маленького віку вдома, згодом — на подвір’ї школи. Але формікарій коштує недешево. Меценати усіх дослідів, поїздок і презентацій Тимура — його батьки: Ольга й Ігор, які створюють усі умови, щоб їхня дитина займалася дослідницькою роботою. Мама — ідейний помічник у житті свого сина: вона активно допомагає йому в проектах, розкриває його потенціал, з найменшого віку мотивувала займатися спостереженнями за природою, дослідництвом. Я за своє життя таких батьків бачу вперше. Наприклад, вони придбали Тимуру макет травної системи, яку він досконало опанував у шостому класі, а тепер цю наочність сім’я передала в школу. У 8 і 9 класах він посів треті місця у міських олімпіадах з біології, при тому, що наша школа не з поглибленим вивченням природничих дисциплін. Але ж Тимур постійно працює над поповненням свого багажу знань: переглядає ролики в інтернеті, читає велику кількість літератури з біології, яку можуть придбати батьки. Хлопець бере участь в он-лайн тестуваннях, а з 2018 року навчається в Кіровоградській Малій академії наук учнівської молоді. 20 грудня він захистив там роботу з фізіології людини, а 9 лютого складатиме іспити з біології. У Тимура допитливий розум, що найважливіше для дослідника. І я вважаю, що у нього велике майбутнє науковця. Це — майбутній винахідник.

Рівень робіт учня стає вищим і вищим. Для майбутніх дослідів йому потрібні ферменти, реактиви, чашки Петрі, агар-агар — ми вивчатимемо вплив різних хімічних реактивів і лікарських препаратів на грибок нігтів. А ще ми займатимемося виведенням перепелів, щоб прослідкувати увесь шлях їхнього індивідуального розвитку.

— Тимуре, чому займаєшся саме біологією?

— Біологію я почав любити з того моменту, як уперше в житті вийшов на вулицю. Батьки навіть записували на відеокамеру, як я гуляю і розглядаю все навкруги. Мене цікавили живі істоти, які рухаються, найбільше — мурахи, коти і собаки. Зараз вдома у мене живе африканський равлик, якого ми називаємо Борею, хоча у равликів статі немає. Своїми спостереженнями я завжди ділюся з мамою, якій це цікаво. Я добре вчуся (маю відмінні результати з більшості предметів), бо розумію, що мені потрібно в житті. (Оксана Крилова, вчителька російської мови і літератури, розповіла, що Тимур багато читає не лише в межах шкільної програми, гарно висловлює думки і має непогане художнє мислення. — авт.). Завдяки тому, що у мене вже було багато виступів і олімпіад, я перестав панікувати і хвилюватися на публіці. На олімпіаді в Києві я потоваришував з хлопцем, який посів ІІ місце, і зараз ми продовжуємо спілкуватися. Я дуже хочу, щоб моя майбутня професія була пов’язана з біологією, скоріше за все буду лікарем. Але моє життя не обмежується суто дослідами та біологічною наукою — вони в нього органічно вписуються. Я вмію писати вірші (тоді, коли треба, — для якогось виступу, а під настрій — ні), раніше ходив на дзюдо. Словом, я звичайний підліток. Дякую вам за розмову, мені приємно, що приділили мені увагу.

Розмову вела Тетяна Юганова