Ось у таких непростих умовах розпочиналася дана сесія. Обранці нервували і снували туди-сюди. Як бути? А може провести її без Валентина Козярчука і Юрія Сапянова, обравши поміж себе головуючого? Ні, заперечив "укропівець", він же голова депутатської комісії з питань законності і регламенту МР Ярослав Чаричанський, таке можливе лиш у разі сесії, пов’язаної із розглядом електронних петицій, які набрали необхідну кількість підписів громадян для їх розгляду. І все!

І тут міськдепів, які вже було носи повісили з-за безвиході, збадьорила інформація про те, що спікер Сапянов вже виїхав з Дніпра. І він може очолити пленарне засідання за відсутності мера. І він (Сапянов) не просто виїхав — він мчить до рідної домівки (точніше, до сесійної зали) з перемогою, яку він, як очільник міськради, отримав над градоначальником у тамтешньому Апеляційному суді! Тож, обранці вирішили, в очікуванні свого міськрадівського очільника, зробити у своєму засіданні перерву до 13-ї години.

І встиг на означену годину спікер. І прийшли "кворумно" обранці… Розпочинаючи засідання, Сапянов розповів про здобуток міськради у протистоянні з міським головою. Точніше буде сказати про остаточну крапку, яку поставив Апеляційний суд у Дніпрі щодо судової тяганини поміж МР в особі Сапянова і Козярчуком, яка триває протягом листопадово-грудневих позачергових сесій з одним і тим же порядковим номером — 28, на яких "яблуком розбрату" стала заступниця мера з комунальних питань Анна Нестеренко, до роботи якої у більшісті обранців було чимало зауважень і яку захищав, як міг, мер, наклавши вето на рішення про припинення її повноважень. А коли обранці вето подолали — подав до суду першої інстанції. Суд першої інстанції визнав рішення МР правочинними, узрів лише у самому проведенні сесії (без міського голови) регламентні порушення. Що дало Сапянову підстави для звернення до суду вищої інстанції… Він-то (суд вищої інстанції) і визнав, що і Сапянов, і міська рада жодним чином регламент не порушили і діяли виключно у правовому полі… Більшість депкорпусу з насолодою сприйняли сапянівську звістку. Після чого приступили до затвердження порядку денного.

І ось тут — почалося… "Партпенсіонер" Анатолій Кучугурний, який, між іншим, був у числі активних реалізаторів зняття Нестеренко, вніс пропозицію заслухати звіт ще однієї представниці козярчуківської команди — заступниці мера з гуманітарних питань Ірини Щербини… Тут варто додати, що Кучугурний вже ініціював наполегливо це заслуховування на минулій сесії МР. Та головуючий Козярчук, обтічно відреагувавши на цю пропозицію, поквапився оголосити сесію закритою… А тут знов! На що Щербина спокійно відповіла, мовляв, з якого дива їй звітувати, коли це звітування, згідно регламенту, вона вже робила у грудні 2016 року. Як тут їй на підтримку рішуче виступили кременчуцькі АТОвці, які прибули на сесію на прохання своїх світловодських побратимів. Один з них, Леонід Харченко, таки прорвався до мікрофону із закликом щось на кшталт "руки геть від Щербини!". Вона, повідомив він, має широке визнання й повагу серед захисників Вітчизни як активна волонтерка, яка дбає про доставку гуманітарної допомоги нашим воїнам на лінії їхнього протистояння з ватно-кремлівською ордою. Та тут інший АТОвець, а також міськдеп-"свободівець" Олександр Молчанов, не менш емоційно, скочив до Харченка, і відсторонив його від мікрофону. Розпочалася невеличка штурханина, яка завершилась викликом поліції і півгодинною перервою, яка розтяглася на цілу годину.

Трохи охолонувши, обранці майже миттєво розглянули всі питання порядку денного. У тому числі і по… Щербині. Ні, Щербину вони вже не чіпали — просто, взяли, і скоротили (звісно, з мотивуванням економії бюджетних коштів) таку штатну одиницю, як заступник міського голови з гуманітарних питань.

На сей час кременчуцькі АТОвці вже поїхали додому…