Не секрет, що Світловодськ поступово втрачає свою славу "міста риби".
Дійсно, улови як професійних, так і рибалок-любителів, значно впали. Причина — черпаємо з Дніпра риби більше, ніж вона може відновитися. Але головне — відсутнє відтворення рибних ресурсів. Ще років 20 тому основним постачальником рибної молоді були рибколгоспні ставки, що біля сіл В.Скельова та Золотарівка, в т.ч. знаменитий "Сторубльовий". Тепер ці ставки в оренді і там вирощується лише товарна риба.

Шановні друзі-рибалки!
За останній рік у геометричній прогресії почастішали сигнали про те, що промислові артілі як у Київській області, так і по всій Україні, займаються беззаконням: ставлять промислові мережі в будь-якому місці, де їм заманеться, мережі ці різних форм, розмірів, конструкції, улови ніхто не контролює, йде масове і безконтрольне знищення рибних запасів. Громадські організації майже щодня отримують сигнали про порушення в промисловому рибальстві, в ЗМІ та Інтернеті множаться зафіксовані факти цих правопорушень, корупції і кришевательства у сфері узаконеного браконьєрства.

Професія рятувальника є водночас небезпечною та відповідальною, благородною та почесно. Ця робота для людей рішучих, сильних, мужніх, готових ризикувати власним життям, допомагаючи іншим. Людина, яка обрала цю професію, повинна мати не лише добрі нерви (адже майже завжди поруч — смерть), а й гарну фізичну підготовку, а головне — вміння правильно оцінити ситуацію і оперативно зреагувати.
Всі ці якості має людина, яку, мабуть, знають у Світловодську всі, а особливо рибалки, це — начальник аварійно-водолазної рятувальної служби №2 м. Вінниця Леонід Іванович Лук’яненко, який віддав непростій професії 43 роки життя. Його бажання у будь-яких умовах, за будь-яких обставин, за будь-якої погоди допомагати людям передалося й двом синам: 41-річному Олександру та 36-річному Миколі. Менший син поряд з батьком вже 16 років, адже вирішив стати рятувальником після демобілізації; старший — 6 років. Обоє, закінчивши курси водолазів в Одесі та Києві, працюють за спеціальністю.

Це рядки з маловідомого вірша, до яких від себе хочеться додати: "...проте клопоту з нами вистачає всім!"
У п’ятницю, 11 лютого, тривала чергова рейдова перевірка місць зимової риболовлі. Для служби порятунку — це звична справа, а ось журналісти потрапили на таку акцію чи не вперше.

2 лютого близько 11-ої ночі в одному з домоволодінь по пров. Шевченка (с. Павлівка) виникла пожежа. Вогонь знищив 20м2 покрівлі господарчої будівлі в домоволодінні гр. Х.
Причина загоряння — коротке замикання електромережі, збитки складають 1000 грн. Але поряд був житловий будинок, до якого, на щастя, вогонь не дістався саме завдяки рятувальникам.

Сутеніє... Дехто поспішає додому, а дехто – й не збирається...15 січня о 17:20 рятувальникам повідомили, що троє рибалок знаходяться на кризі Кременчуцького водосховища і не можуть самі дістатися берега.
Про біду відчайдухів повідомив один з них, коли зрозумів: лід надто тонкий, час кликати на допомогу спеціалістів. У цей момент рибалки знаходилися біля с.Нагірне (в районі бази відпочинку "Зв'язківець") на відстані близько 400 метрів від берега.