12 липня — день пам’яті апостолів Петра і Павла й завершення Апостольського посту. На честь Петра і Павла названа церква, що розташована на Ревівці у колишньому приміщенні школи №9. Для прихожан і настоятеля церкви це велике храмове свято до якого готуються протягом року, впорядковують церкву і прилеглу територію в очікуванні поважних гостей.
З настоятелем церкви, митрофорним протоієреєм, кандидатом богословських наук о.Олегом Тарахненком ми знайомі з перших днів його приїзду у 2002 році до нашого міста. Цікавий співрозмовник, добра і надзвичайно світла людина, яка притягує до себе, немов магнітом. Не зважаючи на молодий вік — 23 травня йому виповнилося лише 36 років – він зрілий і мудрий, до нього хочеться звертатися за порадою і підтримкою.

Понтій Пилат був римським намісником (префектом) Самарії, Іудеї та Ідумеї за імператора Тиберія. Столицею підвладної йому території був середземноморський порт Кесарія на півночі Самарії. Відносно тривалий час правління Пилата (26-36 р. н. е.) свідчить про його компетентність. Його діяльність викликала ненависть іудеїв, тож при нагоді вони представляли його в негативному світлі.
Згідно з церковною традицією, дружина Пилата була галілеянкою. Можливо, Пилат також був галлом-кельтом. Про це говорить його ім’я. „Понтій” вказує на зв’язок з Понтом – краєм на півночі Східної Галлії (теперішня Туреччина), на південному березі Чорного моря. „Пилат” означає „списометальник” і походить від слова „пилум”. Це важкий дротик – метальний спис. Його разом з назвою римляни запозичили в іспанських галлів-кельтів, так само як і короткий двогострий меч „гладіус”.

День Святої Трійці – одне з трьох головних християнських свят поруч з Різдвом та Великоднем, належить до двонадесятних свят Православної Церкви. Напередодні свята ми зустрілися з настоятелем церкви Петра і Павла, митрофорним протоієреєм, кандидатом богословських наук о. Олегом Тарахненком. Ось що він нам розповів.
У православ'ї Трійцю святкують у неділю на п'ятдесятий день після Великодня, тому цей день називають також П'ятидесятницею. Свою першу назву свято отримало на честь сходження Святого духа на апостолів. Це сталося у 50-й день по Воскресінні Ісуса Христа. Коли всі учні зібралися в Єрусалимі у Сіонській світлиці, раптом зробився шум, "ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів". Апостоли виповнилися Духа Святого і стали говорити різними мовами і пішли вони між народи, "говорячи іншими мовами, як дух їм провіщав". Зішестям Святого Духа на апостолів і вчення Ісуса Христа про Триєдиного Бога досягло довершеної ясності і повноти, а сама подія вважається днем народження Християнської Церкви, створеною не маревом людських тлумачень і мудрувань, а Божественною благодаттю.

4 квітня, неділя – Світле Христове Воскресіння – ПАСХА.

ДВУНАДЕСЯТІ НЕПЕРЕХІДНІ СВЯТА
7 січня, четверг – Різдво Христове.
19 січня, вівторок – Хрещення Господнє.
15 лютого, понеділок – Стрітення Господнє.
7 квітня, середа – Благовіщення Пресвятої Богородиці.
19 серпня, четверг – Преображення Господнє.
28 серпня, субота – Успіння Пресвятої Богородиці.
21 вересня, вівторок – Різдво Пресвятої Богородиці.
4 грудня, субота – Введення у Храм Пресвятої Богородиці.

Радуйся вся земля, се Христос приближается в Вифлиеме рождаяся; море возвеселися, пророческий сонм взыграй, сбытие зря днесь твоих словес, и вси радуйтеся праведне
Сьогодні свята Божа Церква святкує Різдво Господа нашого Ісуса Христа. Бог явився на землю у плоті і вселився між людьми. Тож радійте, адже сьогодні возсіяв день милості, та не переслідує ж ніхто свого ближнього помстою за нанесену образу, настав день радості, та ніхто не стане виною печалі і скорботи для іншого. Цей день безхмарий і ясний, та приборкується гнів, який бентежить мир і спокій. Це день, коли Господь зійшов до грішників, та посоромиться праведник, який превозноситься над грішником. "Приходьте сліпі і прийміть світло очей! Приходьте хромі і прийміть міцність ніг. Приходьте німі і отримайте дар слова. Приходьте із знівеченими руками і прийміть силу у руках. Поспішайте всі знедолені і обтяжені до великого Лікаря. Нікого не цурається Син Царя – Господь всяческих".

Восьмого листопада православ'я відзначає День святого великомученика Димитрія Солунського. Субота ж перед цим днем прилучена церквою до так званих батьківських поминальних суббот і називається Димитрівською. Церква Христова молиться за померлих, особливо в перші дні після смерті фізичного тіла, та в дні загального поминання спочилих. Християни моляться за своїх близьких на третій, дев'ятий і сороковий дні, а також в дні роковин їхньої смерті. Крім цього, визначено поминати "православних воїнів, що за віру і батьківщину життя на полі бою поклали" в суботу перед днем великомученика Димитрія Солунського та в день Усікновення глави Івана Хрестителя. З часом Димитрівська субота стала всезагальною батьківською поминальною, тому в цей день православні християни поминають усіх своїх спочилих родичів так само, як і в інші "родительські" поминання.

15 жовтня о 9-й ранку зі Свято-Введенського чоловічого монастиря, що у м.Києві, до світловодського Покровського храму прибула незвичайна гостя – ікона Божої Матері "Призри на смирення". Ця ікона ХІХ століття є списком чудотворного образу 1420 року, що явився на Кам'яному озері у Псковській області. У Свято-Введенський монастир ікону було передано схимонахинею Феодорою, яка зберігала її у себе протягом 55 років.

У серпні 1993 року образ Богородиці з Немовлям дивним чином відбився на склі, яке прикривало ікону, але не торкалося її. Київські вчені, провівши дослідження, дійшли висновку, що зображення є нерукотворним, і водночас не змогли дати наукового пояснення чуду, що сталося.

За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я – Константинополь, намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячій молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповіданнями, з'явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей.
Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.

27 вересня – Воздвиження Хреста Господнього
Вся наша планета усіяна пам'ятниками, які зведені людям, їхньому генію, труду, героїзму вдячними дітьми, батьками або суспільством. Однак серед них піднімається єдиний і неповторний пам'ятник, котрий зведено аж ніяк не любов'ю чи вдячністю, не доброю пам'яттю чи з доброї нагоди. Зведено його злобою, ненавистю і підступністю людською. Пам'ятник цей – Хрест Христовий, на якому люди прибили цвяхами свого Спасителя і Бога. Та із знаряддя ганьби він став знаряддям спасительної сили і святості.

21 вересня православна церква згадує і урочисто святкує радісну подію – Різдво Пресвятої Богородиці. Впевнена, що небагато наших читачів розуміють і визнають це свято, яке почитається днем спасіння всього світу.
Ми звернулися до настоятеля церкви святих апостолів Петра і Павла о.Олега Тарахненка – випускника Київської духовної академії, кандидата богословських наук з пропозицією розповісти про свято і надалі проводити з нами, так би мовити, роз’яснювальну роботу. Сподіваюся, що регулярні виступи на сторінках «Вечірки» о.Олега допоможуть всім нам, хоча б, час від часу, замислюватися про Вічне.