З Френкелем про рейтинги. А також — про нелегку участь міської інтелігенції на сучасному етапі

27 липня 2016

Природньо, такий здобуток в освітянській сфері як ІІ рейтингове місце в області (Світловодськ навіть Кропивницький випередив, поступившись лиш Олександрії) мав би бути відзначеним, нехай не парадом з народними гуляннями у супроводі яскравого феєрверку на завершення — то, хоча б, урочистим піднесенням з боку головного гуманітарія і радісним блиском суворих очей нашого градоначальника. А тут — ось таке… 18 липня на щопонеділковій апаратній нараді, переповідає офіційний сайт світловодського міського голови, серед інших важливих питань життєзабезпечення міста, пролунала інформація від заступника цього самого голови з гуманітарних питань Ірини Щербини про… Втім, цитуємо за оригіналом:

"…В області хвалять рівень успішності наших школярів, а дитсадочки — взагалі кращі в області (серед міст)…".

Звісно, з такою скупою подачею, ця "інформашка" так і залишилась би непоміченою, якби не коментар мера… Знов цитуємо за оригіналом:

"…Успіхи в сфері освіти прокоментував Валентин Козярчук, зазначивши, що звичайно показники у нас будуть на найвищому рівні, адже у Світловодську є садочки, де на 17 дітей приходиться 27 одиниць робочого персоналу. А збільшувати кількість вихованців "за просто так" не погоджуються…".

…Аби дізнатися, що тут і до чого, ми і вирішили поспілкуватися з "винуватцем" оцих самих здобутків — з начальником міського управління освіти Геннадієм Френкелем.

— Пане Геннадію, для початку: що то за рейтинг був такий?

— Знаєте, попри таке "гідне" оцінювання з боку міської адміністрації здобутків міського Управління освіти, хочу привітати своїх колег, батьків наших вихованців з високою оцінкою нашої спільної роботи у сфері навчання та виховання підростаючого покоління.

Так, цей рейтинг дорогого коштує!.. На базі Міністерства освіти, існує Центр оцінювання знань, який оцінює їх по територіях, за результатами, отриманими впродовж навчального року. Крім того, обласний Інститут удосконалення вчителів проводить регулярний моніторинг якості знань серед учнів. За висновками цих двох спостережень освітяни Світловодська і здобули високе друге рейтингове місце в області…

Будучи людиною амбітною (у хорошому розумінні цього слова), я задався питанням: а що нам завадило зайняти перше місце? Аналіз засвідчив, що причиною є хронічне не виділення коштів з міського бюджету на покращення матеріальної бази закладів освіти щодо посилення профільного навчання та й харчування дітлахів в навчальних закладах — воно чи не найгірше в області. Так, якщо по другому пункту (харчування), згідно розпорядження голови Кіровоградської ОДА, на це має витрачатися не менше 17 гривень у день на одного учня, то наш бюджет виділяє на це трішки більше 6-ти гривень. Та й попри це, за рівнем дошкільного виховання Світловодськ випередив чемпіона — Олександрію. І це при тому, що 79 копійок на день на одну дитину в садочках з міського бюджету як було, так і залишається… А стосовно 27 одиниць робочого персоналу на 17 вихованців — то, не треба забувати, що шановний наш міський голова оперував літніми показниками, коли більшість діточок перебувають на відпочинку разом із батьками. До того ж Валентин Валентинович доплюсував до цих одиниць робочого персоналу сторожів, сантехніків та комірників, які аж ніяк — за своєю специфікою — не можна віднести до педагогічної категорії. Звісно, тут Валентин Валентинович натякає на роздуття штатів. Але ж, даруйте, наш штатний розклад чітко регламентований нормативними документами, де наголошено: на кожну групу — два вихователя і один їхній помічник. І за ці визначені межі ми не виходимо. А от на підготовку закладів освіти для нового навчального року і роботи взимку міський бюджет виділив нуль копійок. Але, завдячуючи розумінню батьків, працівники проводять поточні ремонти власними силами.

— Якщо так, то чому ви так пручаєтесь роботі виконкомівської комісії з перевірки вашого управління? Та так пручаєтесь, що й до суду звернулися.

— Пручався і буду пручатися… Знаєте, я не проти перевірок — вони мають бути. Наприклад, комплексна перевірка, яку було проведено у 2013 році — її було здійснено тими, кому належить це робити: фінансова інспекція, правоохоронні органи, податкова тощо, а не органом державної влади. У даному випадку — виконкомом… Чи можемо ми собі уявити, щоб Кабінет Міністрів України створив подібну комісію для перевірки якогось свого міністерства з фінансових питань, або якась облдержадміністрація кинулась перевіряти діяльність з фінансових питань обласне управління освіти? Та навіть за таких умов я не протестував — комісія, що була утворена на розпорядження міського голови, безперешкодно працювала в стінах нашого Управління з 8 по 17 червня…

— Так вже й безперешкодно? То окремі її члени вам чимось не догодили, а потім вже й до суду заяву "накатали"…

— А ви знаєте, що одному з членів комісії Міністерством освіти не продовжило контракт. Тобто, можете зрозуміти рівень її компетентності. Тож, яка може бути довіра до них, як до перевіряльників? І після того, як їх замінили, Комісія перевіряла безперешкодно. А от коли на сесії Ірина Володимирівна, всупереч чинному законодавству і елементарному здоровому глузду, зачитала такий собі проміжний звіт роботи комісії, щедро (до того ж) "здобрений" побрехеньками і політичними інсинуаціями, а міський голова почав наполягати на продовженні її роботи і після 17 червня — то тут я вже не витримав і звернувся до суду… Зрозумійте правильно, працівник освіти має законне право на літній відпочинок — щоб якісно працювати протягом усього навчального року. Бо ж не випадково — надавати відпустки освітянам під час навчального року категорично заборонено. А тут, мало того, що члени даної Комісії понад десятьох днів щось вивчали-вивчали в управлінні. Так ні — треба ще! Бо так розпорядився міський голова… От я і звернувся до суду — аби дати своїм працівникам без нервової шарпанини перепочити, готуючись до нового навчального року. І суд, керуючись, передовсім, чинним законодавством, визнав дії В. Козярчука неправомірними та скасував його розпорядження щодо перевірки. Між іншим, міський голова з таким рішенням не погодився — він звернувся із заявою до поліції. Зараз, згідно його заяви, порушено кримінальне провадження з відповідними (знову таки!) перевірками.

— Ого, порушено кримінальну справу!? А що стало підставою до її порушення?

— Розумієте, українське законодавство налаштовано таким чином, що й особливих підстав не потрібно. Достатньо написати заяву на свій розсуд про, начебто, наявні порушення, і поліція зобов’язана провести відповідні слідчі дії, порушивши відповідне кримінальне провадження. До речі, заявник теж несе кримінальну відповідальність.

— Враження таке, що між вами і паном Валентином якась особиста неприязнь.

— Я вважаю, що тут справа не в мені. Будь-хто, опинившись на чолі управління освіти, став би об’єктом нетерпимості з його сторони. І річ навіть не в тому, що ми були конкурентами у виборчій кампанії на посаду міського голови. Гадаю, що Валентин Валентинович є суцільним продуктом тої (радянської) системи (зауважую, це моє особисте припущення), яка, протягом 70 років, прищеплювала у підсвідомість пролетаріатові розуміння того, що інтелігент — це лиш його попутчик, який у будь-який момент може стати його ворогом. Пригадуєте, як за часів Сталіна навіть карні злочинці були оголошені більш близьким до пролетаріату прошарком суспільства, ніж хлібороби (куркулі), а тим більше — ніж, інтелігенція. Звідси — і досі вживаний маргінальний вислів: "ґнілая інтєлєґєнция"…

Також наголошую, що всі дані про роботу міського Управління освіти (договори, строки, ціни тощо) знаходяться у публічному доступі на сайтах edata.gov.ua і prozorro.gov.ua (перехід до світловодського МУО за відповідними посиланнями, прим. авт.). А ще (стосовно якості харчування у дошкільних закладах і не тільки) додам, що за увесь час, як я очолюю управління освіти (а це — понад 20-ти років), у нас не зафіксовано жодних інфекційних спалахів, які, на жаль, регулярно трапляються в різних куточках нашої держави. За що й хочу подякувати увесь злагоджений і високопрофесійний колектив нашого управління з побажанням гарно відпочити перед початком нового навчального року.