Воші на марші

29 листопада 2008

Останнім часом, якщо відкинути риторику комуністів та інших лівих про зубожіння нашого народонаселення, рівень життя українців, хоч повільно, але таки росте. А разом з ним „росте” і...педикульоз – хвороба злидарів. Парадокс?
— Ніякого парадоксу тут немає, - говорить завідуюча епідвідділом Світловодської РайСЕС Радміла Перепеляк. – Треба зважити на те, що у економічних умовах новітньої доби суттєво пожвавішали міграційні процеси. Люди – у пошуках робити, відпочиваючи – почали більше пересуватися як всередині країни, так і світом. Відтак, зросла кількість різноманітних контактів, з яких – не всі є бажаними. Саме цим можна пояснити, що воші на своїх головах почали виявляти не лише особи з, так званої, групи ризику, а цілком забезпечені люди, які мають можливість дотримуватися правил особистої гігієни. Хоча, те, що кількість захворювань на педикульоз в цьому році, у порівнянні з минулим, зросла майже на 34 відсотки – безумовно, не може насторожувати. — Яким же чином може відбуватися „завшивлення” зовні нормальних громадян? І правда, що, якщо довго не мити голову – воші заводяться на ній самі-по-собі?

— Ні. Це вам – не „Святий Дух”. Брудне волосся на голові – ще не гарантія того, що в ньому „розгулюють” воші. Просто, неблагополучні особи знаходяться у більш тісному контакті, ніж інші – благополучні. В їхньому середовищі вони, як правило, мають спільний одяг і головні убори у тому числі. Ночують вони зазвичай гуртом у підвалах або у різних теплотрасах. А холод їх змушує щільніше тулитись одне до одного. Це і є основна причина масового поширення педикульозу в подібному середовищі. А щодо благополучних... Треба знати, що воші не вміють ані стрибати, ані літати – вони лише повзають з „середньою швидкістю” 20 сантиметрів на хвилину. Надто повільно. Але й цього часу достатньо, аби комаха-паразит перелізла на одяг чи капелюх в гардеробній, наприклад, у театрі або в ресторані. Чи, хоча б, у пасажирському транспорті. „Підчепити” воші можна і у перукарні, звісно, якщо майстри зачісок не належним чином дезінфікують свої інструменти. І таке інше.

— Тож, як же вберегтися від цієї напасті?

— Дуже важливо ретельно – не рідше разу на тиждень мити голову, з послідуючою заміною спідньої та постільної білизни. Завітавши до перукарні, уважно придивіться як цирульник дотримується необхідних санітарних вимог: чи змітає він волосся від попереднього клієнта, чи обробляє дезинфікуючим розчином інструменти та обладнання для стрижки. У громадських місцях, на транспорті тощо старайтеся триматися на дистанції від зовні неохайних людей. Якщо у вас є діти – щораз, по повернені їх зі школи чи дитсадка – обстежуйте їхнє волосся та одяг.

— А, якщо вберегтися не вдалося...

— Головне – не панікувати і не впадати у відчай. Сьогоднішня медицина пропонує широкий асортимент ліків від педикульозу – „Педикулін”, „Педицид”, „Ніттіфор”, „Локодин” „Лонцид” тощо. Так що голити голову „до блиску” вже не обов’язково. Нанесіть один з препаратів на волосся, укутайте голову поліетиленом і побудьте у такому вигляді стільки часу, скільки вимагає інструкція. Після чого промийте волосся проточною водою та вичешіть густим гребінцем загиблих кровососів та їхнє потомство – гниди. Ефективнішою ця процедура буде у разі одночасного знешкодження паразитів на тілі, одязі та білизні.

Ян ДРОБОВИК