Олег МЕДЯНИК – портрет сучасного підприємця

4 вересня 2008

Робочий день приватного підприємця Олега Медяника починається близько 6-ї години ранку і триває до 22-ї. Але дружина та троє синів – студент, першокласник та маленький однорічний синочок – добре розуміють, заради кого він напружено працює останні 12 років. Охоронна фірма «Корида-Сервіс», служба таксі, україно-болгарське багатопрофільне спільне підприємство «НАК»… Кожне з них – це добре налагоджене підприємство приватного характеру, яке вимагає часу, нервів, досвіду і непохитності. – Олег Григорович, а з чого починалася ваша підприємницька діяльність?

– Підприємництво почалося з 1996 року. Спочатку то були різноманітні заробітки, які часто носили характер одноразового замовлення. Перший серйозний бізнес розпочався із створення охоронної фірми «Корида» у 2000 році ¬– на той час досить багато підприємств потребували послуг охорони, а позавідомча охорона не завжди встигала їх надати. Враховуючи освіту юриста та досвід роботи в приватних охоронних структурах, я вирішив розпочати підприємницьку діяльність саме із цієї справи. Не зважаючи на численні складнощі у процесі організації, фірма «Коріда» довгий час була моїм основним видом діяльності і досить успішно працює до сьогодні.

З часом охоронний бізнес почав набувати популярності і через появу нових, досить часто – «разових» охоронних фірм, виникла необхідність розпочати інший бізнес-проект. У 2002 році я відкрив службу таксі. На той час вона була другою у місті. І теж працює до сьогодні. Зараз у нашій організації працює 40 автомобілів та диспетчерська служба.

– «НАК» – виробник сиру. Чому після охорони та перевезень – харчова промисловість та агропромисловий комплекс?

– Моє дитинство частково пройшло у сільській місцевості у бабусі та дідуся. Я займався випасом коней, свійських тварин. З тих часів в моєму серці невпинно оселився якийсь потяг до села, а з віком прийшло і розуміння того, що нам треба відроджувати і розвивати агропромисловий комплекс, адже не може бути молока і хліба без села. І, звичайно, як підприємець я зробив висновок, що це повинно бути вигідно і має приносити прибуток. Тим більше, враховуючи досвід міських підприємців, які вже не мало вклали в агропромислову галузь і займаються подібною діяльністю.

А якось через всесвітню мережу я натрапив на підприємця-болгарина, який вже 12 років займається в Україні виготовленням та реалізацією сиру-бринзи «Болгарська» і сьогодні скаржиться на недостатність виробничої бази, відсутність можливості подальшого росту. Підходящу базу – розібраний і спустошений сільськогосподарський комплекс, – знайшов у Подорожньому. Потім зустрівся особисто із цим болгарином і запевнив його, що моя пропозиція варта довіри, адже є перспективи для успішного розвитку та підвищення сировинної бази. Він погодився. 5-го травня минулого року на місці занедбаного сільськогосподарського комплексу розпочалося будівництво, а вже на початку грудня ми випустили першу (пробну) партію продукції. Так ми і працюємо: моя виробнича база, його – спеціалісти-технологи і збут. До речі, наша продукція досить популярна по Україні, і ми вже двічі брали участь у телевізійній передачі каналу Інтер «Знак якості». У лютому наша бринза посіла 3-є місце, а нещодавно – розділила перше місце із київською «Добряною».

Хочу відзначити допомогу керівників підприємств, які займаються подібною діяльністю вже не перший рік – їхній досвід дав мені можливість уникнути багатьох помилок, які коштували б і часу, і грошей. Зокрема, керівникам «Маслосиркомбінату» Л.Керекеші, для якого «НАК», певним чином, конкурент та «ВКіК» В.Козярчуку. Наша продукція продається і в торговельних закладах нашого міста та користується попитом.

– Якщо не секрет, скільки грошей ви вже витратили на «НАК»?

– Вже вкладено близько 3-х мільйонів гривень. Але 2 мільйони, щонайменше, треба вкласти ще, адже проект «НАК» взято із існуючої сьогодні передової болгарської фабрики, облаштованої новітньою виробничою базою європейського зразка.

І вже наступного року я планую досить щільно зайнятися організацією сировинної бази – ремонт корівників, придбання поголів’я та інше.

– На жаль, нічого в цьому світі не буває без проблем. Яка найгостріша проблема приватного підприємця Олега Медяника?

– Кадри! Кадри! І знову, кадри! Гостро не вистачає кваліфікованих спеціалістів, які вміють і хочуть працювати. І не тільки у мене. Це загальнодержавна проблема. Якби вдалося вирішити її – вирішилося б 50% усіх проблем в цілому. Виробнича база «НАК» знаходиться на Подорожньому, і сьогодні я змушений купувати автобус і привозити людей з міста, тому що там не можу знайти працівників.

– У вас є хобі – у 2005-му році вас було прийнято до козацької спільноти, чи не так?

– Точніше – українського козацтва. А взагалі у козацтві я вже 22 роки. Це важлива частина мого життя. Зараз допомагаю і всіляко підтримую кінно-спортивні організації, підприємства, які займаються вирощуванням чистокровних коней, починаючи від стружки деревини і до надання фінансової допомоги. Це теж із дитинства, і виключно для душі і серця.

– Дякую вам за розмову і користуючись нагодою, хочу привітати із наступаючим Днем підприємця. Нехай всі ваші проблеми якнайшвидше вирішуються і з’являються нові цікаві проекти від ПП Медяник.

Микола ШВЕРНЕНКО,
Богдан ДРОЗДОВ (фото).