Віталій Іщенко: «Ні дня без тренувань!»

19 лютого 2015

Як часто ми даємо собі слово з наступного понеділка розпочати нове життя і зайнятися серйозно своїм здоров’ям, почати займатися спортом, кинути палити, врешті — вести здоровий спосіб життя. Але наші наміри доволі часто так і залишаються лише намірами. Нам не вистачає чи то часу, чи то сили волі. Для героя нашої розмови — Віталія Іщенка — словосполучення "здоровий спосіб життя" — це не просто слова. Це — стиль життя. Ось уже два роки поспіль кожен його день закінчується обов’язковою пробіжкою у кілька кілометрів. Незважаючи на сніг, мороз та негоду. Сьогодні він любитель-марафонець зі стажем, хоча ще два роки тому навіть не мріяв про легку атлетику.

Займатися марафонським бігом Віталій, за його словами, розпочав несподівано навіть для себе, дізнавшись від свого приятеля про проведення забігу в Кременчуці. Тоді, навесні 2012 року, у сусідньому місті проводився Перший відкритий чемпіонат з легкоатлетичного кросу. Дистанція була немаленька — 10 км. Пропозиція перевірити свої сили зацікавила молодого чоловіка і він вирішив взяти участь у змаганнях. Хоча для нього, як для новачка у легкій атлетиці, це завдання було не з легких. Та Віталій впорався із ним чудово. Більше того, марафонський забіг настільки зацікавив спортсмена, що він вирішив і в подальшому брати участь у марафонських змаганнях.

"Мене це дуже зацікавило, я став тренуватися і активно займатися бігом. Читав в інтернеті про те, як правильно готуватися до марафонських забігів. Для мене це була нова і дуже цікава інформація. Особливо зацікавила стаття про забіг довжиною 42 км 195 м" — розповів спортсмен в інтерв’ю нашій газеті.

Тут же, в інтернеті, Віталій дізнався і про проведення Міжнародного марафону в Білій Церкві, учасникам якого пропонувалося пробігти саме таку дистанцію — 42 км 195 м. Це була наступна сходинка, яку спортсмен вирішив подолати. У жовтні 2013 року він успішно взяв участь у цих змаганнях і за подолання марафонської дистанції отримав третій дорослий спортивний розряд з марафонського бігу, а ще — купу позитивних вражень та потужний заряд бадьорості:

"Я отримав дуже багато позитивних емоцій, адже і організація змагань була гарна, і поспілкуватися зі спортсменами, яких приїхало для участі у марафоні дуже багато, було цікаво. Особливо вразила приємна позитивна атмосфера, яка панувала на змаганнях. Це особливе піднесене відчуття захотілося продовжити, тож, я став шукати інформацію про інші подібні любительські змагання".

Після десятого Білоцерківського марафону Віталій взяв участь ще в двох масштабних забігах — у одинадцятому відкритому чемпіонаті України — Міжнародному марафоні в Білій Церкві та IV Київському Міжнародному напівмарафоні "Kyiv Half Marathon 2014".

Згодом захоплення марафонським бігом стало звичкою і тепер він просто не уявляє своє життя без бігу:

"Зараз це вже спосіб життя. Після роботи, чим я би не займався — чи то фізичною, чи то розумовою працею — завжди залишаю собі час на біг. Приміром, вчора ввечері я пробіг 20 кілометрів. Це моє звичайне тренування. Причому, незалежно від погоди. Якщо на вулиці дощ — вдягаю на шкарпетки пакети, кросівки — і побіг!".

Не припиняє Віталій своїх тренувань і взимку:

"Мені сподобалося бігати взимку, тому що такі тренування добре підвищують імунітет. Особливо якщо розпочинати бігати влітку. Коли людина поступово звикає до зниження температури, то можна бігати до -15. Єдине — треба дотримуватися двох важливих правил: прикривати таз під час тренувань та дихати носом аби не застудитися".

Як зізнався нам марафонець, торік до тривалих пробіжок він додавав ще й обтирання снігом, що дозволило йому уникнути застуди впродовж усієї зими. У цьому році на Різдво він побував у Почаєві, де купався у святому джерелі при температурі повітря -10.

"Вода була крижана і в ній плавали шматочки льоду. Після першого занурення було навіть важко дихати, але відчуття були дуже яскраві, — поділився своїми враженнями спортсмен. — Мені сподобалося!".

Сьогодні Віталій не уявляє своє життя без тренувань та легкоатлетичних змагань, хоча ще два роки тому про легку атлетику навіть і не мріяв, і бігав, за його словами "слабенько":

"Легкою атлетикою я раніше взагалі майже не займався. Але, звісно, завжди намагався підтримувати себе у гарній фізичній формі: ще в школі займався у тренажерному залі в міському спортивному комплексі ім. А.Тузовського, ходив на брейк-данс, тренувався на брусах, інших вуличних тренажерах. Згодом тренувався і під час навчання на юридичному факультеті Кременчуцького національного університету, займався боксом ". Наразі любитель бігу постійно вдосконалює свої результати: "Після того, як я почав бігати — я почав поліпшувати свої результати. Якщо першу свою марафонську дистанцію (42 км) я подолав за 3 години 40 хвилин, то вже другу — за 3 години 20 хвилин".

Та на цьому любитель бігу зупинятися не збирається. У його планах — участь в інших марафонським забігах. На щастя, таких в Україні проводиться чимало. Приміром, у березні легкоатлетичні змагання відбудуться в Одесі, у квітні Міжнародний марафон стартуватиме у Харкові, чимало змагань проводиться і в столиці країни, місті Київ. Віталій сподівається, що з кожним роком кількість українців, бажаючих випробувати свої сили у марафонських забігах буде зростати:

"Особливість таких любительських змагань у тому, що в них можуть взяти участь усі охочі. Звісно, за винятком людей, яким такі тривалі дистанції заборонені за станом здоров’я. Сьогодні в Україні проводиться чимало подібних змагань, тож, у бажаючих випробувати свої сили є можливість це зробити. До речі, навесні збирається команда зі Світловодська для участі у Харківському марафоні. Тож, запрошую всіх бажаючих приєднатися!".

Та окрім своєї основної роботи і постійних спортивних тренувань, Віталій Іщенко, за власною ініціативою, займається допомогою українським бійцям, які беруть участь в антитерористичній операції. Наразі він представляє на Власівці громадську організацію "Майдан Кременчук" і займається збором допомоги воїнам АТО. Наразі, за його інформацією, є потреба у забезпеченні бійців ліками (протизапальними, противірусними, знеболювальними препаратами та антибіотиками), їжею та водою, зимовим одягом та взуттям, засобами протиморозного захисту (спальними мішками, термобілизною, ковдрою, шкарпетками тощо), обігрівачами, інструментами (сокирами, клинами, болгарками), засобами особистої гігієни та побутовою хімією.

Пункти збору допомоги на Власівці знаходяться у Будинку культури та в магазині "Маркет — Опт" (вулиця Лівобережна). Телефон Віталія Іщенка: 098 605 54 60.