Легальна заробітна плата – шлях у майбутнє

17 квітня 2008

Економічні, правові, організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці визначаються Законом України “Про оплату праці”.
Заробітна плата – це винагорода, яку за трудовим договором власник виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту некваліфіковану працю менше якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, зоохочувальні та компенсаційні виплати.

Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система використовується для розподілу робіт залежно від їх складності. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка ( схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; -міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Згідно з нормами чинного законодавства (ст. 97 КЗпП України, ст. 15 Закону України “Про оплату праці”) госпрозрахункові підприємства самостійно в колективному договорі встановлюють умови і розміри оплати праці, а також умови запровадження та розміри надбавок, доплат тощо, дотримуюючись при цьому норм і гарантій передбачених законодавством.

В нашому місті на малих підприємствах приватними підприємцями порушуються вимоги вище вказаних статей Закону України “ Про оплату праці”.

Наділені організаційно-розпорядчими та адміністративно- господарчими обов”язками, умисно, з метою ухилення від сплати обов”язкових страхових внесків до органів соціального захисту населення, управління Пенсійного фоеду, податкової інспекції приймаються на роботу працівники з грубими порушеннями законодавства про працю.

В порушення вимог ст. 24 Кодексу законів пр працю України, якою передбачено укладання трудового договору в письмовій формі з найманими працівниками ч. 2 ст.30 Закону України “Про оплату праці”, якою передбачено, що власник зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку, ст.94 Кодексу законів про працю України, якої передбачена виплата та розмір заробітної плати з працівниками не укладаються трудові договори в письмовій формі, не ведуться табелі обліку робочого часу, не складаються відомості про нарахування та виплату заробітної плати найманим працівникам.

Заробітна плата встановлюється у розмірі мінімальної заробітної плати без врахування вимог ст. 6 Закону України “Про оплату праці” (розподіл робіт залежно від їх складності, а працівників залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки).

Винні в порушенні законодавства про працю особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

Контроль за додержанням законодавства про працю здійснює: міністерство праці та соціальної політики України та його органи, органи Державної податкової адміністрації, професійні спілки.

Вищий нагляд за додержанням законодавства про працю здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.

Олександр ПУТІЛІН,
начальник відділу з питань праці та соціально-трудових відносин.