Ходити і їздити по другій об’їзній дорозі не тільки не зручно, а і вкрай небезпечно!

23 липня 2014

Якби винайшли засіб пересування по повітрю, то по другій об’їзній можна б було легко пролітати. Але поки що такого прогресу ми не досягли, мусимо ходити і їздити по такій дорозі, яка є вкрай небезпечною і для пішоходів, і для автомобілістів. Почну ще з тих часів, коли моя мама ходила цією дорогою до школи (1966р.) і тротуар для пішоходів був (насип піску), і дорога була від нього відокремлена, та й лісом можна було прогулятись. Та через 50 років ні дороги, ні тротуару не стало. В той час, коли я ходила до школи (1991р.) тротуар майже зник, коли пішла до школи моя сестра (1999р.) від нього не залишилось і сліду… А цією ж дорогою сьогодні ходять мої діти у садочок, і до школи будуть ходити.

Як це не сумно, але доводиться констатувати: дорога і тротуар у незадовільному стані. Кущі заросли так, що не видно краю дороги над яром. Дерева нахилилися над дорогою, а зламані гілки лежать після нічного урагану, сміття не прибирали (дивіться на фото). Вздовж узбіччя — величезне каміння виступає із землі, а водії, намагаючись об’їхати одну яму, і щоб не вскочити в іншу, виїжджають на тротуар, де ідуть маленькі пішоходи. Зараз їх менше — канікули. Але через місяць — перше вересня і діти, які мешкають в Хмельницьому мікрорайоні міста, підуть до шкіл і садочків, а тротуару для пішоходів і дороги для автомобілістів немає. Ходити і їздити по 2-й об’їзній не тільки незручно, але й вкрай небезпечно. Хоча всі спуски до Таборища в критичному стані (вул. В.Бойка, вул. Єгорова).

Ця проблема вимагає негайного вирішення. Мою думку розділяють багато людей, які користуються цією дорогою. Ми звернемося з відповідним листом до міської ради і, сподіваємося, що нам не довго доведеться чекати відповідної реакції наших обранців.