Є така професія: остаточний діагноз ставитиЄ така професія: остаточний діагноз ставити15 листопада 2007 |
|
Медична установа. Всі – і терапевти, і хірурги, і окулісти з урологами та психіатрами тощо, - в одній, зазвичай, споруді знаходяться. І лише одна будова – чи то в стольному граді, чи то в провінції - „сиротіє” десь обабіч... Морг, трупарня, мертвецька... Лише від одних назв ціпеніє в душі, а свідомість наповнюється смутком і якимось підсвідомим невиразним панічним жахом. Але, попри все, там є таки живі люди. Морг – місце їхньої роботи, від якої ой як багато залежить... Як і заведено всюди, головний кременчуцький морг розташувався, щонайменше, за метрів сто від будівлі 4-ї міської лікарні... Розмову з завідувачем відділенням Кременчуцької судово-медичної експертизи Сергієм Ульянком розпочинаю з такої преамбули: - Пане Сергію, як на мене, то дещо несправедливою видається ситуація: коли треба якимось чином відзначити звитяжний труд медика – згадуються всі медичні спеціалізації, за винятком, хіба що, працівників моргу. Чи не вбачаєте ви тут дискримінації за професійною ознакою? Адже, наскільки відомо, від представника вашої специфічної установи залежить, без перебільшень, остаточний діагноз... - Ні. Не помиляєтеся. Дійсно, робота патологоанатома або судмедексперта ґрунтується, передовсім, не на лікуванні - саме на визначенні остаточного висновку... - Перепрошую за некомпетентність, але не помилюся, коли скажу, що для більшості громадян патологоанатом, судмедексперт – поняття тотожні, мовляв, вони трупів у моргах ріжуть. Що, дійсно, відмінностей ніяких немає? - Відмінності є. І вони суттєві. Патологоанатом вивчає патологію. Він контролює роботу та діагнози медиків. І далеко не завжди займається трупами. Наприклад, видалив хірург якусь пухлину у хворого – вона, її природа та походження, перед тим, як бути утилізованою, вивчається патологоанатомом. А, якщо йому й доводиться займатися мерцями, то лише тими, які померли у стаціонарі чи такими, що довго хворіли... Робота ж судмедексперта полягає виключно у з’ясуванні обставин неприродних смертей, себто, випадками, які цікавить, передовсім, судово-слідчі органи. - Роботи вистачає? - На жаль, вистачає. У системі судово-медичної експертизи я працюю вже 32 роки, тому можу порівнювати: якщо, взяти за відлік 80-ті роки минулого століття, випадки неприродної смертності зросли на 300 (триста!) відсотків. Життя, на його сучасному етапі, знецінилось вкрай. Наприклад, нещодавно доставили до нас небіжчика. Причина – насильницька смерть. Невдовзі було затримано і вбивцю, який, як встановило слідство, виконав „замовлення”. А „платою” за виконання було...200 грамів горілки, які, як виявилось, замовник так і не налив своєму виконавцеві. - Ви так завзято говорити про моральність, що це, даруйте мені, якось не в’яжеться з тими „фішками” кіношних судмедекспертів, які пригощають у моргу спиртом слідчих поряд зі щойно розітнутими трупами, бо це, бачте, неабияк шокує відвідувача моргу. І, звісна річ, глядача... - А от, що вже не шокує глядача, завдяки тим же кінорежисерам, так це те, що працівники моргів - такі собі мародери: і коронки золоті з рота небіжчика пасатижами висмикують і гаманці з кишень „реквізують”... Вибачте, якби у такий момент поряд був режисер подібної кінострічки – будь-який поважаючий себе судмедексперт без зайвих вагань „заїхав” би йому у пику... Безумовно, робота наша нервова, але опускатися до того, що пиячити поряд з трупами – верх цинізму. А щодо різного роду „експропріацій” – у моргах заведено такий суворий, задокументований облік, що, як-то кажуть, і миша не прошмигне. - А ще у суспільстві побутує думка, що ваша робота притупляє відчуття жалю... - Навпаки! Вона його загострює... Якщо з часом можна звикнути до вигляду самого неймовірного вигляду небіжчика, то до людських сліз і горя – ніколи. Адже, специфіка роботи судмедексперта, окрім з’ясування причини справжньої причини смерті, полягає у тому, що ми знаходимось весь час поміж своєрідною Сциллою і Харибдою, тобто, між родичами загиблого і родичами підозрюваного. Іншими словами, від порядності та компетентності судмедексперта залежить збереження чесного імені людини. Наприклад, випивали двоє, щось не поділили, у люті – один одного б’є, той помирає. А з’ясовується, що смерть настала не від удару, а від серцевого нападу. Вважаю, гріхом і аморальністю, у подібних випадках, стверджувати протилежне, тим більше, що такі „помилки” підпадають під статті Кримінального кодексу. До того ж, можна провести ще одну експертизу, вже за участі іншого судмедексперта. - Значить, хабарництво не виключається? - Безглуздо було б у суспільстві, хворому на корупцію, звинувачувати представників якоїсь окремої професії у хабарництві – все залежить від моральних якостей спеціаліста. Так само, як і стверджувати, що працювати у морг йдуть суцільні бездарі. Праця судмедексперта, повторюю, - надто відповідальна. Не випадково вона – єдина серед працівників медичних установ, що прирівняна до категорії держслужбовців. Тай зарплата у нас вища, аніж у всіх інших медиків. Але й відповідальність... Та попри всі ці нюанси, штати наші укомплектовані стовідсотково і, повірте, у переважній більшості, тими, хто прийшли сюди за власним бажанням, а не тому, що не відбулися як медики. - І останнє, пане Сергію... Людина, що займається трупами, серед переважної більшості людей, вважається особистістю, м’яко кажучи, неординарною. Принаймні, варто на якісь вечірці сказати, що ти працюєш у морзі, як твоя персона перестає бути байдужою для будь-кого: одні від тебе „шугаються”, інші ж – канючать щось страшненьке про трупи розповісти... Цікаво, як ваші домашні ставляться до вашої роботи? - Знаєте, у площині „сердешних справ”, праця, якою я займаюсь – своєрідний тест на кохання. Якщо воно справжнє – робота у морзі аж ніяк не може зашкодити утворенню міцного сімейного союзу. І ваш співрозмовник – тому яскравий приклад. Розмовляв Віталій АСАУЛЕНКО Кременчук-Світловодськ Робочий інструмент судмедексперта Робоче місце судмедексперта |