День Українського козацтва у Чорному лісі

18 жовтня 2013

Велике християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці тепер знають всі. І це дуже добре, адже духовність, що генетично в крові українського народу, поступово знову впевнено займає своє місце у нашому житті і десятиліття наукового атеїзму відходять у минуле.
А от що це свято — ще і День Українського козацтва — поки-що залишається мало відомим. Бо до нинішніх козаків відношення у народу поки-що неоднозначне. В одних — нейтральне, як до атрибуту свята чи учасників художньої самодіяльності: щось про них чули, начебто "оселедці" приклеюють та шаровари носять. В інших — скептичне: "ряжені". А як же могло бути по-іншому? Не пройшли даром сотні років витравлювання із свідомості нашого народу, коли козацтво заборонялося різними владами, які боялися волелюбності українських козаків. Та і місцеве населення за рахунок переселенців так асимілювалося, що почалися забуватися звичаї, традиції.

Але історія козацтва — це історія українського народу, яку не переписати ні царицям, ні генсекам. Ця історія навічно залишилася у народних піснях про Дорошенка, Сагайдачного. Та і без знаменитої "Гей наливайте повнії чари" рідко яке свято обходиться. Багато з нас пам’ятають "дипломатичний" лист запоріжців турецькому султану:

"Ти, султан, чорт турецький, і проклятого чорта брат і товариш, самого Люципера секретар! Який ти в чорта лицар, коли голою ср…ю їжака не вб’єш?".

Тому навіть у багатонаціональному Світловодську, більшість якого нащадки творців нашого прекрасного міста, що приїхали на будівництво з усіх куточків Союзу, в останні роки знову з’явилися паростки нашої вічної гордості — козацтва. Втім уже і не паростки! Це вже молоді міцні "дубочки". Це вже досить потужна і об’єднана дисципліною козацька структура, яка поступово займає своє достойне місце у суспільному житті.

Так 14 жовтня, в день Покрови Пресвятої Богородиці, делегація козаків Світловодського куреня на чолі з отаманом Володимиром Ємченком, поклавши квіти до пам’ятника козакам, полеглим у Куруківській битві, відзначили свято Українського козацтва у Знам’янці. Тут, у Чорному лісі, після святкової ходи Знам’янкою, відбувся урочистий збір Окремого Чорноліського полку імені козака Мамая Центрального округу Українського козацтва, на якому козаки відсвяткували свій перший ювілей — 10-річчя створення полку. Крім наших, тут були козаки Долинського, Знам’янського куренів, представників козацьких сотень з інших населених пунктів.

Цікаво, що і влада останнім часом почала визнавати козаків. І особливо приємно, що вперше сам губернатор Андрій Ніколаєнко через Знам’янського мера Ігоря Крижановського привітав козаків. Багатьом було вручено Почесні грамоти як від міської влади, так і місцевої міліції, якій козаки надають суттєву допомогу у підтриманні громадського порядку.

Потім новачків, після прийняття ними присяги народу України, цілування полкового прапора, обов’язкової нагайки по спині (щоб Батьківщину боронив, батьків не забував, товариство шанував) та "чарки з шаблі" було прийнято до козацьких лав. Також багатьом було присвоєно чергові козацькі звання.
Закінчилося свято козацькими розвагами та традиційним козацьким кулішем. Так що зі святом вас, козаки!