СБУ на захисті державної таємниці

19 жовтня 2007

Останнім часом в засобах масової інформації України з’явилося кілька резонансних повідомлень щодо виявлення порушень чинного законодавства у сфері охорони державної таємниці. Тому наш кореспондент звернувся до керівника Світловодського міськвідділу управління Служби безпеки України в Кіровоградській області підполковника Олега МОЛЧАНОВА з проханням розповісти про стан справ у даній сфері в нашому регіоні.

– У рамках закону «Про державну таємницю», – пояснив Олег Володимирович, – нашим підрозділом проводяться цілеспрямовані заходи з офіційного контролю за станом забезпечення охорони державної таємниці, а також – на підставі відповідної постанови Кабінету Міністрів України – порядку обігу документів, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави. Так, лише цього року нашим міським відділом спільно зі співробітниками обласного апарату УСБУ в місті Світловодську й Онуфріївському районі вже зафіксовано одинадцять порушень чинного законодавства з питань забезпечення охорони інформації з обмеженим доступом в державних установах. За результатами складено чотири протоколи у встановленому порядку за статтями 212-2 та 212-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Принагідно додам, що всього по області на даний час складено вже двадцять чотири аналогічних протоколів. І всі вони вже розглянуті в судах, а правопорушників – покарано.

– Чим пояснюється таке становище?

– Виникло воно внаслідок того, що після приватизації та передачі в оренду окремих підприємств, створюються умови, коли новий власник, керуючись вузько корпоративні інтереси, отримує можливість на особистий розсуд – порушуючи при цьому чинне законодавство – розпоряджатися відомостями з обмеженим доступом, завдаючи шкоди державі. До сказаного варто додати, що керівники установ, організацій району та міста, в яких знаходяться режимно-секретні відділи (РСВ), подекуди фактично не контролюють стан виконання законодавства, що регламентує охорону державної таємниці. Та й, власне, самі працівники РСВ, на жаль, ще недосконало знають нормативну базу та не завжди використовують її під час виконання безпосередніх службових обов’язків. Зазначені обставини у подальшому можуть мати негативні наслідки та призвести до дисциплінарної, кримінальної (скоєння злочинів, передбачених статтями 328 (розголошення державної таємниці) та 329 (втрата документів, що містять державну таємницю) Кримінального кодексу України) і адміністративної відповідальності.

– Що створює передумови до розголошення секретної інформації або втрати її матеріальних носіїв?

– У наш час вони пов’язані, зокрема, з несанкціонованим використанням комп’ютерного програмного забезпечення. Витоку закритої інформації, що циркулює в закритих установах, сприяє підключення електронно-обчислювальної техніки до локальних мереж інших відомств, використання електронної пошти через можливості Іитернету. Крім того, не завжди обгрунтованою є плинність кадрів в системі РСО. Останні незадовільно фінансуються. Великою проблемою для державної безпеки в цілому (не лише стосовно теми нашої розмови) є витік інтелектуального потенціалу за кордон. Нарешті, нерідко на місцях ігноруються елементарні заходи технічного захисту інформації.

– Якими б Ви, Олегу Володимировичу, хотіли бачити наслідки оприлюднення цього матеріалу?

– Насамперед, щоб з ним познайомилися не лише ті відповідальні особи, котрі вже виправили становище на краще, а потенційні правопорушники, котрі не бажають виконувати закон «Про державну таємницю». І там, де ще й досі лишилися недоліки щодо захисту наявної секретної та конфіденційної інформації, вони були неодмінно ліквідовані.

"Світловодськ вечірній"