Не така вже й дрібниця


Не така вже й дрібниця


15 серпня 2007
Не така вже й дрібницяУ Світловодську, на вулиці Підлісній, що на Новому городі став до ладу бетонований, завдовжки майже сто метрів водовідвідний жолоб. Безумовно, у межах навіть нашого містечка, це не вельми значна подія. А от для жителів навколишніх будинків, це воістину свято зі сльозами на очах, адже на цю вікопомну для них подію вони чекали з... 1966 року(!). Тому й не дивно, що їхню радість можна порівняти, ну хіба що, з ейфорією, яка охопила людство від першого польоту у космос Юрія Гагаріна – майже всією вулицею вони вийшли дякувати будівельників... Понад 40 років, повідомила мешканка Підлісної Валентина Шевченко, люди з цієї вулиці грюкали у двері спочатку совєтської, а згодом – української влад. Адже, роками і десятиліттями весняна та дощова вода, стікаючи доволі крутим ухилом, підмивала фундаменти будинків обабіч та немилосердно топила людські городи. Марно – можновладці наче поглухли. І лише нинішнє керівництво міста на чолі з виконуючим повноваження міського голови Геннадієм Френкелем почуло „несамовитий стогін про допомогу”. А „заворушив” це діло депутат-соціаліст у міській раді, заступник голови ради акціонерів „Східно-Європейського банку” Анатолій Кочерга. Він добився щоби необхідна сума таки була виділена на порятунок вулиці Підлісної. Проведення робіт було доручено ремонтно-будівельній дільниці СП ТОВ „Світловодськпобут”. За словами майстра дільниці Івана Іванушко, за допомогою бульдозера, двох екскаваторів та автокрану було вичищено близько чотирьохсот кубометрів сміття та мулу (більше сорока „ходок” зробили вантажівки туди-сюди, поки увесь бруд не вивезли). Потім було завезено і утрамбовано ґрунт, на який лягли бетонні лотки, якими відтепер і буде стікати вода у водовідвідний дренаж, не завдаючи шкоди ані будинкам, ані городам.

Роботи, на які мешканці Підлісної чекали довгих сорок років, тривали два тижні...

Ян ДРОБОВИК