Не зашкодити судом


Не зашкодити судом


30 листопада 2006
Широкі верстви населення цікавить: чому так стається, що суди першої інстанції приймають одні рішення, а суди вищих, за позовом протилежної сторони, - їх скасовують? Як красномовний приклад наводяться судові перипетії громадянина Павла Солодова навесні і восени цього року. Нагадаємо, коли у березні пан Солодов виграв мерські вибори, його суперники звернулися до міськрайонного суду з вимогою оскарження їхніх результатів. Суд позов задовольнив. Тоді вже пан Солодов звертається до Апеляційного суду, який, у свою чергу, відмінив вердикт своїх світловодських колег. Восени історія повторилася, але з точністю до навпаки: сесія міськради достроково позбавила голову його повноважень, тутешній суд рішення сесії відмінив, а кіровоградський Апеляційний, у свою чергу, скасував Ухвалу суду світловодського...

Саме цей приклад ми навели голові Світловодського міськрайонного суду Вікторові Гонтаренку, до якого звернулися з проханням розтлумачити городянам причини „нестиковок” судових ухвал, рішень та вердиктів.

Дійсно, сказав пан Гонтаренко, подібні „різночитання” зустрічаються у судовій практиці, що викликає здивування, а іноді й обурення пересічних громадян – вони, передовсім, роблять свої „скороспілі” висновки, не вникаючи у „таїнство” судочинства, нехтуючи, при цьому фактом, що світ складається не лише з білого та чорного кольорів. Передовсім, зазначив пан Гонтаренко, суди вищих інстанції звертають увагу на процесуальні порушення міськрайонних судів. Наприклад, місцевий суд, на підставі лише довідки з місця роботи, задовольняє позов громадянина, якому затримується виплата заробітної плати. У свою чергу, відповідач подає апеляційну заяву в суд вищої інстанції, підставою для якої є його фізична відсутність на судовому засіданні, на якому рішення було винесене не на його користь. І хоча, наголошує головний суддя, правоту людини, що не отримує місяцями зарплати, видно „неозброєним оком”, але лише через те, що відповідач був відсутній на засіданні – його заяву апеляційний суд має всі підстави задовольнити...

Але ж, даруйте, заперечили ми, подібні „прорахунки” наших суддів нерідко завдають громадянам матеріальних збитків та моральних страждань...Суддя, який виніс не виважене рішення несе хоч-яку відповідальність за це? „Щодо безвідповідальності суддів судів, - відповів пан Гонтаренко, - то це твердження помилкове. Такий суддя несе і дисциплінарну відповідальність, і чин можуть понизити. Таким чином, страждає його ділова репутація, яка ставиться під сумнів. Робота судді, його авторитет тим кращі, чим менше скасованих рішень та вироків”.

Віктор Гонтаренко навів приклад європейського судочинства, яке на сьогодні є взірцем у роботі українських судів – там, також, зустрічні позови та апеляційні заяви до судів вищих інстанції нерідко задовольняються. І, взагалі, право громадянина мати реальну (не задекларовану) можливість на оскарження судового рішення у судах вищих інстанції (аж до Європейського суду з прав людини) є неабияким надбанням демократії, підсумував головний світловодський суддя.

Ян ДРОБОВИК