Імена кровопивців світловодських вулиць все ще залишаються


Імена кровопивців світловодських вулиць все ще залишаються


29 травня 2011
Імена кровопивців світловодських вулиць все ще залишаютьсяА міська "Свобода", інші порядні люди так хотіли зробити місту подарунок до Дня його народження.
Ще за президентства Ющенка у 2008 році світловодський міськвиконком отримав на свою адресу доручення від Секретаріату Президента скласти перелік вулиць, названих на честь діячів комуністичного режиму. Мета — змінити у подальшому усіх цих лєнінів, свердлових, кірових та іншу антиукраїнську потолоч у топонімічних назвах на щось більш пристойне. Тодішні виконкомівці "взяли під козирок" і склали такий перелік. І виявилось, що таких вулиць у Світловодську налічується аж сорок дві. Навіть є вулиця імені Постишева, який в Україні особливо затято виконував волю своїх кремлівських "паханів" в організації Голодомору 1932-33 років. Є і вулиця імені ще одного "зарізяки" — Чубаря, який, як відомо, завізував постанови Совнаркому УССР від 1932 року "Про боротьбу з саботажем у хлібозаготівлях" та "Про занесення на чорну дошку сіл, що злісно саботують хлібозаготівлі" з доважком переліку жорстоких каральних заходів...

Тоді — у 2008 році — в оргвідділі міськвиконкому пояснили: список-то ми склали, а от щодо перейменування потрібні відповідні кошти, яких, зазвичай, хронічно бракує. І ось — 2011 рік... На одному із останніх своїх зібрань МО ВО "Свободи" одностайно було схвалене звернення до міських властей з вимогою приступити врешті до шляхетної справи — очистити міські вулиці комуністично-окупаційного сміття...

За пару-тройку тижнів "свободівці" отримали офіційну відповідь за підписом міського голови Юрія Котенка. Так, дійсно, йшлося у ній, у 2008 році було утворено комісію з топонімічної зміни вулиць, бульварів та площ. Але, зазначається в означеній відповіді, комісія дійшла висновку, що все це — внесення змін у технічну документацію, у державні акти на право власності на землю, у паспорти громадян тощо — потребує значних фінансів. І як підсумок документу — у міському бюджеті на 2011 рік на виконання подібних робіт коштів не передбачено... Та ми розуміємо, кажуть "свободівці", що не передбачено, але ж ви покладіть початок добрій справі, продемонструйте, що ви — українські депутати, а не малороси недорікуваті та кремлівські шпигуни — задекларуйте своє прагнення хоча б постановою, а далі ми вже якось самі зорганізуємо громаду кошти збирати...

От і виходить, що і до Дня міста, яке відзначається у нас першої неділі червня, і до ювілейної річниці Української Незалежності кат України Лєнін "махатиме" своєї кам’яною ручищею у центрі міста на вулиці свого ж імені, а городяни й надалі мешкатимуть на вулицях 42-х особин, які безпосередньо чи опосередковано причетні до принаймні піввікової відсталості України від нормальних цивілізованих держав.

ДЛЯ ХОХМИ
Діло було у Львові наприкінці 80-років. Національно свідомі галичани перейменували свою вулицю Лєніна на вулицю Бандери. А акурат на цій вулиці розміщувався обласний КҐБ. Уявляєте, як скреготало зубами ҐБешне начальство у Москві, відправляючи кореспонденцію на адресу: "УССР, г. Львов, ул. Бандеры…, областное управление Комитета Государственной Безопасности".


Віталій АСАУЛЕНКО.
Фото автора.