7 квiтня — Благовiщення Пречистоi Богородицi7 квiтня — Благовiщення Пречистоi Богородицi7 квітня 2011 |
|
Коли на сході здіймаються передранкові промені сонця, то багатообразний лик зірок небесних і морок темної ночі поспішає віддати свою владу світлу, повсюди лунають багатоголосі мелодії пташок, люди пробуджуються від глибокого сну. І всьому світу звіщається початок нового дня. Так і у цей день із світлих обителей невечірнього сходу сходить вогневидний вісник волі і слави Божої — Архангел Гавриїл з вітанням до Пречистої Отроковиці і Діви Марії: "Радій, Благодатна, Господь з Тобою!" (Лк. 1,28). Благовістить пришестя незгасимого Сонця правди і поспішно тікає марновірство; рід людський, що потопав у незнанні і темряві гріха, пробуджується для християнського життя і православної віри. Мир від нечестя повертається до благочестя! Величне дійство небесної радості і духовної насолоди представляє нам назаретська горниця Пречистої Діви в хвилюючу мить благої вістки Архангела про втілення,народження Спасителя. "Не бійся, Марія, — говорить він, — адже Ти прийняла благодать у Бога; і ось, зачнеш в утробі, і народиш Сина, і даси Йому ім’я: Ісус… Дух Святий зійде на Тебе, і сила Вишнього осінить Тебе; тому і те, що народиться Святе назветься Сином Божим" (Лк.1, 30-38). Богородиця явилася для нас чистою скарбницею дівства, що вмістила в утробі Своїй Безмежного Бога, Котрого не вміщають Небеса, Котрого не обмежує природа людська, ніщо не може стати межею Йому. Але в цей день "переможене єство уставів" і Пречиста стала причиною втілення Другого Адама і місцем, де здійснилося з’єднання Божественної і людської природи, де поєдналися небо і земля у спасительному примиренні. Народжений зробив жінку, давні двері гріха, дверима спасіння; де змій розлив свою отруту, через непослух, там Слово створило Собі одухотворений храм, увійшовши туди через послух; де виник перший грішник Каїн, там без мужа народився Спаситель роду людського Христос. Сповідуючи в Ньому поєднання Божественної і людської природи, Фома викликнув: "Господь мій, і Бог мій!" (Ів. 20,28). Апостол Павло говорить, що Христос "юдеям був спокусою, єлинам безумством" (1 Кор. 1,23): вони не пізнали сили таїнства, тому що воно не підлягає раціоналізації: "якби розуміли, то не розіп’яли б Господа Слави" (1 Кор. 2,8). Якщо б Слово не вселилося в утробу, то плоть не сіла б з Ним за Божественним Престолом; якщо б для Бога було принизливим увійти у черево, котре Він створив, то й ангели принижувалися б служінням людству. Навіть, саме ім’я Гавриїл означає: "Бог і людина". Христос прийшов спасти, але повинен був і постраждати. Яким чином можливе те разом з іншим? Проста людина не може спасти, а Бог в одному тільки Своєму єстві не міг страждати. Тому Він, Еммануїл, будучи Богом, став і Людиною; і тим, чим Він був, спасло, — а те, чим Він став, страждало. Він був Один і Той самий і в лоні Отця, і в утробі Діви; Один і Той самий — на руках Матері і на крилах вітрів (Пс.103,3). Тож, нехай просвітиться лице ваше променями втіленого Слова і Незгасимого Сонця Правди Христа Бога нашого, і Пречиста Діва і Богородиця Марія та покриє всіх чесним Своїм омофором! Протоієрей Віталій. |