СНІД у Світловодську. За епідемію говорити поки що зарано, але...

12 вересня 2006

Останні два літні місяці позначилися у Світловодську трьома смертями, причиною яких став синдром набутого імунодефіциту (СНІД). За нашим даними, троє померлих були хронічними наркоманами: 34-річний Олександр помер у лікарні, двоє інших – 18-літній Анатолій і 30-річний Олег, після нетривалого перебування у стаціонарі світловодської ЦРЛ, померли дома...

Для тихого і невеличкого нашого містечка це, безумовно, значна кількість летальних випадків цієї, поза сумнів, найнебезпечнішої хвороби останніх десятиліть. Чи доводиться говорити про епідемію? Чи достатньо захищеними почувають себе громадяни поряд з ВІЛ-СНІД-інфікованими? Ці та інші запитання ми адресували Олександрові Кришеню, завідувачеві шкір-вендиспансеру, який згідно наказу по ЦРЛ є координатором з питань профілактики ВІЛ-СНІД у Світловодську і районі.

Це випадки для нас, на тлі щорічного скорочення населення України на 450 тисяч чоловік, дійсно бич, з сумом констатує пан Кришень. На жаль, продовжив він, медики, у цікавлячому вас питанні, відчувають свою безпорадність, насамперед, через брак гідного фінансування профілактичних заходів щодо виявлення хворих на ВІЛ-СНІД та подальшого медикаментозного лікування цієї групи хворих. Так Міністерством здоровохорони на нашу область було виділено у цьому році 350 тисяч гривень – на ці кошти медичні установи області зобов’язані обстежити 5% населення. Відносно Світловодська, ми маємо обстежувати близько 800 чоловік щомісячно. І, дійсно, поки були кошти, у травні, взагалі, був „обвал” ВІЛ-інфікованих. Але гроші на обстеження швидко вичерпались. Через що, протягом останнього місяця, відповідні служби ЦРЛ не мають змоги обстежувати на ВІЛ-СНІД навіть вагітних жінок! Ще кой-як донори тестуються. Це, не інакше, як злочином і назвати не можна, переконаний Олександр Кришень. За його словами, світловодських медиків не назвеш пасивними спостерігачами – на кожній обласній нараді по ВІЛ-СНІД вони активно привертають увагу обласного медичного начальства. Щойно завідуюча жіночою консультацією написала листи на адреси обласного акушера-гінеколога та головного лікаря обласного Центру з профілактики ВІЛ-СНІД, у яких вона не просить – вимагає – вжити термінових заходів у виправленні кричущою ситуації...

За епідемію ВІЛ-СНІД, наголосив пан Кришень, говорити поки що зарано. Що ж до умов перебування хворих на цю хворобу на стаціонарах, він зазначив, що медперсонал робить все можливе, аби максимально обмежити контакти ВІЛ-СНІД-інфікованих з іншими хворими – вони окремо від решти харчуються і знаходяться в окремих палатах. Щоправда, за користування окремими кімнатами гігієни говорити не доводиться.

Отже, підсумовуючи розмову з координатором з питань профілактики ВІЛ-СНІД у Світловодську і районі і не вдаючись до її коментарів, хочеться спитати: невже тест на ВІЛ-СНІД такий дорогий, що він не проводиться навіть для вагітних? А щодо епідемії...Як можна взнати – є вона чи нема – коли тестування на цю хворобу призупинене?..

Віталій АСАУЛЕНКО