Влітку 1960 року будівельники здали приміщення школи №5 по вулиці Миру, 47 в експлуатацію. 1 вересня того року учні мали сісти за парти, тож педагогічний колектив готувався до прийому учнів, не лише складаючи конспекти, а й виконуючи роботи, які не встигли завершити будівельники. У перший день осені на школярів чекали чисті, затишні, просторі класи, привітні вчителі…
З тих пір минуло більше 50 років.
20 листопада Світловодська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 гостинно відкрила двері для всіх бажаючих розділити радість педагогічного та учнівського колективу — саме цього дня тут святкували її півстолітній ювілей.
Спочатку випускники усіх років зібралися у приміщенні школи, а потім прийшли до районного Будинку культури на святковий концерт, приуроченій цій події.
Зала будинку культури ледь вмістила всіх бажаючих. Свято викликало чимало почуттів та емоцій: було радісно, бо саме ця подія зібрала не одну сотню гостей, які багато чого досягли у житті, і стали справжньою гордістю учителів та школи; наверталися сльози, бо пішли з життя ті, хто все життя ділив тепло своїх душ з не одним поколінням вихованців (їхні фото демонструвалися на екрані, присутні пом'янули померлих, стоячи); стискалося серце, бо колись молоді, енергійні, безмежно віддані школі та дітям люди сьогодні стали сивими і трохи безпомічними, але зберегли почуття гумору та неповторний вогник в очах, який мають лише освітяни; щастя переповнювало тоді, коли на сцені з'являлися наймолодші: є кому продовжувати започатковані тут традиції!
Начальник управління освіти Геннадій Френкель тепло привітав усіх зі святом, згадав про чудові традиції, які тут існують, і про які він знає не з чуток, адже і сам тут колись працював, та нагородив Грамотою "Золотий фонд школи" Г. С. Рогозинську, Т. Стороженко, П. Махна, Г. Мельник, М. Тишко, Н. Третяк, К. Красіліч, Т. Невкриту, Г. Редько, А. Миронченко, Н. Покору, Н. Обрізків, Д. Діброву, колектив школи — Почесною грамотою міського управління освіти.
Життя школи довжиною у 50 років організатори свята поділили на кілька етапів, відповідно було зроблено кілька фільмів. Екранізація перших етапів функціонування школи містила старі ще чорно-білі фото, пізніше були й кольорові, а завершальний — то вже сучасне відео про будні та свята ЗОШ №5. Під час їх демонстрації присутні впізнавали своїх учителів, себе, у ці моменти лунали гучні оплески.
…Роки збігли непомітно, але в пам'яті кожного з нас шкільне життя, як правило, радісне та безтурботне. Крім уроків, було досить бурхливим, творчим та плідним й позашкільне життя: свята, конкурси, заняття у гуртках, спортивні змагання тощо. Все це назавжди залишилося у нашій пам'яті, як і ті вчителі, хто були поряд і у навчанні, і у відпочинку. Всі, хто виходили на сцену, не стомлюватися ще і ще раз дякувати вчителям за все, що вони робили і продовжують робити для підростаючого покоління.
Від міської ради та виконавчого комітету присутніх зі святом привітав Юрій Котенко: "Дуже приємно, що організатори показали: не лише у школі №5, а й у всьому місті живе пам'ять про людей, які примножували добрі традиції. Саме завдяки їм сьогодні школа стала такою — успішною, процвітаючою, якою вона є. Доземний уклін вам усім, шановні учителі!" Від імені влади Юрій Миколайович пообіцяв: вчителі можуть спокійно виконувати свої професійні обов'язки, нинішня влада не допустить недолугого керування галуззю, яке допускали попередники, а вчителі відчули на собі його наслідки. Ю.Котенко подарував школі оргтехніку та вручив грамоти "Золотий фонд школи" О. Орловій, Л. Гудинович, Л. Коваленко, Л. Магрицькій, Н. Галат, В. Опришко, Л. Гарькавенко, О. Стеценко, Г. Нечипоренко, В. Балакірєву, К. Макаровій, В. Бірюковій, В. Обрізків.
Такі ж грамоти Ольга Пузир вручила Л. Рижій, Л. Стріленць, З. Пилипенко, К. Малько, Д. Ангурець, Р. Бабенко, Л. Мамченко, а Неля Пилєнок, голова міськкому профспілки вчителів освіти та науки — Г. Вовченко, О. Бубновій, Г. Дворжанській, А. Сергієнку, Ю. Яковчук.
Від депутатського корпусу та від міського осередку Партії регіонів зі святом привітав С. Маріщенко, який свого часу також навчався у школі №5. Він побажав учням міцних знань, щоб у дітей не згасало бажання їх здобувати, і хай їм у цьому допомагає подарований ним ноутбук.
Від управління молоді та спорту присутніх привітала його керівник Неля Брусенцева, яка також є випускницею цієї школи. Вона, як і багато інших виступаючих колишніх випускників школи, наголосила: тут давали й продовжують давати міцні знання, з якими легко вступати до вузу, й легко вчитися.
Скільки прекрасних щемливих віршів та слів цього дня було сказано! Які чудові пісні лунали: "Шкільний вальс", "Учительница первая моя" та інші, що відомі кожному з дитинства. Ювілярів вітали творчі колективи міста "Відлуння", "Ритм", "Мрія", "Дискавері", учнівські колективи школи, колишні учні разом зі своїми дітьми. Особливо приємно було бачити на сцені співаючих учителів школи №5, вони показали, що не лише вміють викладати свій предмет, а й мають інший талант!
Господиня школи та свята Ольга Іванівна Пузир неодноразово виходила на сцену, і щоразу з її вуст лунали слова подяки та пошани на адресу присутніх у залі вчителів, гостей, сьогоднішніх учнів. "Є багато свят, але для нашого колективу — це — чи не найбільше: сьогодні тут зібралися різні покоління вчителів, випускників. Нам дуже приємно вас бачити, ми щасливі, що ви разом з нами святкуєте цей ювілей. Я дякую Богові, що маю такий колектив, адже більшість свого життя ми проводимо на роботі, дякую всім, адже ми змогли зберегти найкращі традиції школи і продовжуємо це з успіхом робити. Думаю, що наступний ювілей ми зустрінемо у такому ж складі!"
Насамкінець, під бурхливі оплески присутніх, на сцену піднялися усі вчителі цієї школи, учні, які на відмінно закінчили 2009-2010 навчальний рік, голови батьківського комітету кожного класу школи. Вони ледь помістилися всі! В залі панувала святкова та радісна атмосфера. На превелику радість дітей в у цю мить на землю спустилося безліч повітряних кульок, що перед цим красиво обрамляли люстру, а учасників дійства на сцені просто засипали блискітки та конфетті. Малеча від радості чи не протягом всього свята прямо у проходах приспівувала та підтанцьовувала. Це ті, подумала я, хто обов'язково продовжить все те найкраще, що сьогодні є у школі та місті. Може вони, через кілька десятиліть, коли школа відзначатиме наступний ювілей, згадають ці щасливі моменти свого життя…
Тетяна ЗИМА,
Богдан ДРОЗДОВ (фото).
|
