Обрали отаманаОбрали отамана22 листопада 2010 |
|
13 листопада прийшов час Світловодським козакам згідно Статуту обрати собі отамана. Не по-осінньому теплого суботнього дня вони зібралися в козацький круг на цю урочисту подію. На свято прибули і гості, побратими із Знам’янки. По-військовому чітко отаман Світловодського куреня Володимир Ємченко доповів про проведену за три роки роботу, подякував побратимам і, згідно традиції, поклавши на свій картуз тростину з гербом України, склав із себе повноваження. Слово взяв осавул Григорій Мілашенко: – То що, козаки, кого оберемо отаманом? – Батька, Ємченка!, – почулися вигуки з кругу. Тричі, згідно традиції, відмовлявся Володимир Вікторович від посади, пропонуючи обрати когось іншого, більш достойного. І тричі все голосніше і наполегливіше лунали вигуки: «Любо! Батька Ємченка отаманом!». – Ну що ж, – нарешті погодився новообраний отаман. – Дякую за довіру. Але не ображайтеся, якщо заробите – нагайка завжди напоготові. І знову в єдиному пориві пролунало козацьке «Любо!». Отаман став на коліно і поцілував Державний прапор України. Козаки по-черзі посипали голову своєму отаманові рідною землею і наказали берегти її так, як це робили наші діди-прадіди. – Відродження козацтва на Світловодщині знаходиться на самій початковій стадії, – розповідає Володимир Григорович. – Ми лише три роки тому почали розвиватися. У світловодців, на жаль, ставлення до козацтва м’яко кажучи, дещо прохолодне. Та це і зрозуміло, адже наше прекрасне місто будували вихідці із всього Радянського Союзу, які мало що знали про традиції та дійсну історію українського козацтва. Та і у місцевого населення починаючи від цариці і закінчуючи генсеками десятиліттями ціленаправлено витравлювалася із свідомості наше славне минуле. Але ж генетична пам’ять народу залишилася. Знаю, що, наприклад, у Власівці, Великій Андрусівці, інших населених пунктах району живуть прямі нащадки козаків. Їх тільки потрібно підняти, згуртувати. А це справа не одного дня. Ось цим і займаємося. Уже створено Калантаївську, Андрусівську, Світловодсько-Табурищанську сотні, Крилівський шкільний курінь. Світловодський же курінь за структурою відноситься до складу Окремого Чорноліського полку імені козака Мамая Центрального округу Українського козацтва. Полк знаходиться у Знам’янці, у нас там і полковий отаман, Віктор Мазуренко. А ми будемо розвиватися, розширювати свій вплив. Цим із задоволенням займаються друзі-козаки. Такі, як осавул Григорій Мілашенко, хорунжий Володимир Целуйко, курінний Світловодсько-Андрусівської сотні Олег Довгий, суддя Світловодського куреня Олександр Шуліка, інші однодумці. Та і молоді козаки у нас достойні. Для них бути козаком не якась гра. Носити козацьку форму, дотримуватися козацьких звичаїв і зберігати козацькі традиції для них велика честь, відчувається їх гордість за причетність до славного минулого, а їх любов до неньки-України не просто високі слова. Особисто я прийшов до козацтва дякуючи моїй мамі Марії Дмитрівні, яка і зараз мешкає в селі Цибулеве Знам’янського району. Вона ще в дитинстві розповідала про мого діда, інших родичів, які були справжніми козаками. Але тоді було навчання у школі міліції, робота практично без вихідних у кримінальному розшуці. Тепер я у відставці, тож час з’явився на заняття улюбленою справою. Потім отаман запросив побратимів до столу. Вголос прочитали молитву, підняли чарку «За отамана» та закусили козацьким кулішем. І до пізньої ночі лунали народні козацькі пісні, які переривалися козацькими розвагами. Сергій ТИШКО. (Фото автора) |